Експортний потенціал та проблеми розвитку галузі ягідництва України

Abstract

У статті оцінено сучасний стан розвитку ягідництва в Україні та визначено його місце у структурі садівництва з урахуванням перспектив розвитку галузі, сучасних тенденцій світового ягідного ринку та експортних перспектив українських ягід. Встановлено, що в Україні, як і у світі, спостерігається зростання попиту на ягідну продукцію, розширюється видовий склад ягід на світовому ринку. Ягідні культури вирощують переважно у господарствах населення, в усіх регіонах країни, проте більша частина виробництва зосереджена навколо великих міст та у північноMзахідному реM гіоні. Розглянуто структуру виробництва ягід за основними видами — полуниці, малини, смородини, агрусу, лохини. Проведено порівняння, площ насаджень, обсягів виробництва, урожайності основних ягідних культур в Україні. Спостерігається тенденція зростання обсягів виробництва ягід за рахунок зростання урожайності, особливо у госпоM дарствах, які розвивають ягідництво на засадах комерційних проєктів. Проведено аналіз факторів, які позитивно впливають на розвиток ягідництва, розширення площ комерційних ягідних насаджень, збільшення виробництва та експорту ягідної продукції. Головними чинниками для українських товаровиробників стали глобальні тренди зростання попиту на ягідну продукцію в країнах з високими доходами споM живачів; скасування імпортних квот до ЄС; державна фінансова підтримка галузі садівництва для закладання нових ягідних насаджень, будівництва холодильників, сортувальних ліній. Розглянуто структуру та географію експорту ягідної продукції. Експортна складова у валовому виробництві ягід близько 10%, проте з роками вона зростає. В структурі експорту переважають заморожені ягоди. Більші переваM ги для експорту мають лохина, малина, дикорослі та органічні ягоди. Ягоди експортуються переважно до країн ЄС та Близького Сходу. Визначено проблеми та шляхи подальшого розвитку ягідництва в Україні та збільшення його експортного потенM ціалу. Розвиток ягідництва має здійснюватися шляхом закладання нових насаджень, збільшення урожайності ягідM них культур, підвищення якості ягідної продукції через сертифікацію, доробку, заморожування, холодну логістику, просування на більш дорогі ринки Європи та інших частин світу. Обгрунтовано удосконалення механізмів взаємодії держави з товаровиробниками ягідної продукції та партнерсьM ких відносин між виробниками ягід усіх категорій та іншими учасниками ягідного ринку, переробки, громадських професійних формувань.