Abstract:
Якісне водопостачання являється пріоритетною екологічною проблемою
усіх країн світу, забезпечує їх високий соціально-економічний розвиток. Нерів номірний територіальний розподіл якісних водних ресурсів в умовах система тичного і тривалого антропогенного навантаження на навколишнє середовище
та глобальних змін клімату спричиняє обмеження прав населення у водоспожи ванні. Відповідно до гідрологічного районування територія Херсонської області
відноситься до зони недостатнього зволоження та низької водності Причорно морського регіону. Встановлено, що водопостачання міста Херсон відбувається
із підземних артезіанських джерел глибиною 60-100 м верхньо-сарматського яру су неогенової системи. У межах Херсонського родовища питних вод поширені
підземні води гідрокарбонатно-хлоридного, хлоридно-гідрокарбонатного натрі єво-магнієвого, натрієво-кальцієвого складу з мінералізацією води 0,4-1,0 г/дм3
.
У зв’язку із інтенсивним експлуатаційним водовідбором артезіанських свердло вин встановлена просторово-часова динаміка вмісту хімічних речовин та мінера лізації у питній воді.
Найгірша якість води спостерігалася у свердловинах Шуменського мікро району та центральної частини міста Херсон, у яких вміст хлоридів, сульфатів,
мінералізація становили 3 ГДК з чіткою тенденцією до підвищення концентрацій.
Порушення режиму експлуатації приватних свердловин спричинило фе кальне та техногенне забруднення водоносних горизонтів, погіршило органолеп тичні показники води за присмаком та запахом.
Відповідно до виконання основних положень концепції сталого розвитку
щодо зниження високого рівня техногенного навантаження на підземні водоносні
горизонти розроблена система природоохоронних заходів покращення водозабез печення міста Херсон з урахуванням організаційно-технічних, економічних, нор мативно-правових та виховних аспектів.
Ключові слова: показник водозабезпеченості, підземні води, свердловини,
показники якості вод, водоносний горизонт, сталий розвиток
