Abstract:
У статті наведені результати досліджень, проведених на птиці кросу Іза браун, роз- сортованої на класи за живою масою та довжиною плесна й розміщеної на різних ярусах
утримання кліткових батарей.
Доведено, що робота з удосконалення методів технології виробництва яєць має вагоме
значення для підвищення прибутковості яєчного птахівництва. Одним із підходів селек- ційного вдосконалення сільськогосподарської птиці є використання модального відбору
при розподілі особин на класи. Підґрунтям модальної селекції є теорія стабілізуючого від- бору, згідно з якою особини модального класу переважають своїх одноліток за кількома
продуктивними ознаками, а також характеризуються підвищеною пристосованістю до
конкретних умов утримання.
Дослідженнями встановлено, що ярус утримання неоднозначно впливає на рівень несу- чості птиці. У класах розподілу М- М-
і М- М+ перевагу мали несучки верхнього ярусу (327,7
і 326,0 проти 320,9–323,1 і 324 шт. середнього й нижнього ярусів відповідно).
У класах розподілу М+М- та М+ М+ високий рівень продуктивності спостерігався в несу- чок, що утримувалися в нижніх ярусах кліткових батарей (326,9 і 323,5 шт. відповідно
проти 322,8; 324,7 і 320,6 шт. відповідно верхній і середній яруси).
На основі аналізу отриманих даних установлено, що дослідна птиця, розсортована за
живою масою, довжиною плесна та розміщена за ярусами утримання, має досить високу
адаптивну здатність.
Доведено, що застосування на практиці розподілу птиці на класи за живою масою
й довжиною плесна призводить до суттєвого збільшення несучості порівняно з нерозподі- леною птицею. Розміщення рівновагових угрупувань птиці на відповідних ярусах кліткових
батарей призводить до підвищення маси яєць, а в поєднанні з високим рівнем несучості
може давати можливість отримати додаткову вартість продукції.
Результати досліджень свідчать про перевагу утримання птиці яєчного напряму про- дуктивності в рівновагових угрупуваннях з урахуванням ярусу утримання.
