Abstract:
У статті здійснено аналіз категорії «дозвілля» у системі філософських, соціологічних та культурологічних наук. Визначено основні категорії, що пов’язані з дозвіллям, а саме вільний час, вільну
діяльність, дозвіллєву діяльність. Указано на взаємозв’язок цих понять, представлено їхні спільні
та відмінні знаки. Здійснено характеристику дозвілля з позиції впливу на спосіб життя людини, на
змістові цінності вибору форм проведення часу дозвілля. Умови вільного часу багато в чому визначають коло духовних інтересів і потреб людини. Характерною ознакою вільного часу є самоцінні
вчинки й періоди повсякденної діяльності людини. Самоцінні дії сприймаються як вільна діяльність,
як «час, яким можна розпоряджатися». Можливість вибору варіанту дії у вільний час значно ширша,
ніж в інших сферах життєдіяльності, тому що людина може не тільки вибрати, чим їй займатися,
але і взагалі не займатися жодною діяльністю. Воля вибору завжди обмежена як об’єктивними, так
і суб’єктивними факторами, діапазоном реальних можливостей кожної людини. У статті зазначено,
що велике значення мають ставлення людини до вільного часу, особистісні фактори, які пов’язані
з віком, здоров’ям, родинним станом тощо. Однак кожна людина має значну волю у визначенні цілей
своєї діяльності.
Виділено, що стихійність вибору людиною змісту, структури вільного часу зумовлює неусвідомлене ставлення до нього як цінності свого буття. Розглянуто типізацію людей на основі їхніх
переваг у виборі змісту, форм дозвіллєвого часу. На цій основі пропонується вибудовувати педагогічну взаємодію з молоддю, спрямовану на мотивування її до більш високого рівня проведення
дозвіллєвого часу, що загалом відбивається на смислі її життя.
З огляду на зазначене пропонується педагогам під час роботи з молоддю враховувати такі
положення: дозвілля людини є важливим часом її життєдіяльності, головною характеристикою якого
має бути його самоцінність; самоцінність дозвілля ототожнюється з вільним вибором змісту, форм
і методів його проведення; зміст, форми, методи часу дозвілля людини пов’язані зі способом життя
людини, для якої суттєвими ознаками є рівень особистісного розвитку, потреби, інтереси, ціннісні
орієнтації; соціокультурні особливості часу життя суспільства та людини в ньому впливають на
характеристики дозвіллєвого часу: структуру, зміст, форми, стан задоволення та інше.
