Енергетична оцінка технології вирощування шавлії мускатної залежно від удобрення, обробітку ґрунту, строку сівби та ширини міжряддя

Abstract

Мета дослідження – визначити вплив глибиниосновного обробітку ґрунту, фону живлення та строківсівби на енергетичну ефективність агротехніки виро-щування шавлії мускатної за краплинного зрошенняна Півдні України. Методи. Польові досліди прове-дено згідно з методикою дослідної справи впродовж2011−2018 рр. на дослідному полі Приватного підпри-ємства «Агрофірма-Додола» Бериславського районуХерсонської області. Мінеральні добрива вносилисьу вигляді гранульованого суперфосфату та аміач-ної селітри на ділянках вручну за схемою досліду.Агротехніка в досліді була загальновизнаною дляумов Південного Степу України за винятком факто-рів, що були взяті для вивчення. Результати. Витратиенергії найбільше змінювались у перший рік викори-стання, а найбільшого рівня (30,3–30,6 ГДж/га) вонидосягнули у варіанті з унесенням мінеральних добриву дозі N60P90 та сівбою у першу декаду грудня. Прирістенергії, який відображає різницю між її надходженнямз урожаєм і витратами на технологію вирощування,змінювався за роками досліджень у дуже широкомудіапазоні, а на четвертий рік використання набуввід’ємних значень. Висновки. Коефіцієнт енергетич-ної ефективності під час вирощування шавлії мускат-ної перевищив 4 у другий та третій роки у варіантахз унесенням азотно-фосфорних добрив та за умовсівби у першу декаду грудня місяця, а в четвертий ріквін був менше одиниці. У перший рік використанняенергоємність 1 кг суцвіть шавлії мускатної була у неу-добреному варіанті з мілкою оранкою, сівбою у першудекаду квітня з міжряддям у розмірі 45 см. Мінімальнізначення цього показника (2,01 ГДж/кг) були за умоввикористання добрив у дозі N60P90, оранки на глибину20–22 см, проведення сівби у першу декаду груднята міжряддя в розмірі 70 см. Кореляційно-регресійниманалізом доведено, що у перший рік використаннямінеральних добрив мало дозу N60P60. У другий та тре-тій роки одержано найкращі енергетичні результатиз найвищим коефіцієнтом енергетичної ефективності4,6 та мінімальною енергоємністю одержаної лікарськоїпродукції (на рівні 0,3–4,3 ГДж/кг). У четвертий рік вико-ристання виявилось різке зростання (до 14,8 ГДж/кг) та зменшення коефіцієнта енергетичної ефективності(до 0,5–0,7).