Abstract:
Предметом дослідження є теоретичні засади й практичні пропозиції щодо удосконалення й розвитку методів та обліку амортизації, амортизаційних нарахувань з урахуванням вимог податкового обліку й національних облікових стандартів.
Метою статті є виявлення проблем обліку, обґрунтування пропозицій щодо методів групування, визначення амортизації (зносу) основних засобів й амортизаційних нарахувань на засадах гармонізації
податкового обліку й національних облікових стандартів.
Методологічною основою статті є загальнонаукові (діалектичний, історичний, монографічний, системно-структурний), загальноекономічні (статистико-економічні, групувань), спеціальні облікові (подвійного запису, бухгалтерських рахунків, балансовий) методи наукових досліджень.
Результати статті. Узагальнено, що основні засоби з метою обліку й нарахування амортизації
поділяються на певні групи за обґрунтованими методами. Проблеми обліку пов’язані з протиріччями у нормативно-методологічному забезпеченні й можуть бути вирішені на засадах гармонізації податкового обліку й національних облікових стандартів.
Галузь застосування результатів. Результати можуть бути використані в управлінні підприємствами та в навчальному процесі закладів середньої спеціальної і вищої освіти при підготовці фахівців з економіки й обліку.
Висновки. Отже, при відсутності чітких критеріїв, на яких має ґрунтуватися вибір варіантів методу
амортизації для відповідної групи основних засобів є ймовірність, що підприємство може надати нечітку інформацію щодо основних засобів та інших необоротних активів. Тож для цього повинен бути впроваджений
централізований порядок визначення ліквідаційної вартості основних засобів та інших необоротних активів, а також розроблені на законодавчому рівні чіткі Положення щодо вибору методу амортизації.
