Податки та збори з міського населення півдня України в 1870–1917 рр.

Abstract

У статті висвітлюються проблеми та особливості оподаткування міського населення у південноукраїнських містах в 1870–1917 рр. в межах адміністративно-територіального устрою досліджуваного періоду. Проводиться порівняння особливостей півдня України з іншими регіонами України. Виклад основного матеріалу розпочинається із запровадження Міської реформи 1870 р. в містах Півдня України, в якій закріплювалися основні принципи децентралізованого самоврядування. Користуючись правами самоврядування міські думи могли самостійно накладати на міських мешканців різні податки і збори, які використовувалися муніципалітетами для розвитку освіти, медицини, інженерної інфраструктури. Водночас, за рахунок саме місцевих податків та зборів, громадські управління могли проводити електрифікацію, трамваїзацію, телефонізацію та розбудовувати шляхи сполучення. Хоча, слід зазначити, що міські податки та збори були достатньо обтяжливими для городян Півдня України. Загалом, на міських мешканців накладалося муніципальною владою більше 20 різних податків, а крім цього існували ще державні та земські повинності, тому було багато неплатників податків, з якими міські управи боролися різними засобами, але, в результаті, так і не змогли повернути кошти до бюджетів. Виявилося, що легше буде списати борги з місцевого населення чим їх вибивати з городян насильницькими методами. Насамкінець зроблені висновки про особливості оподаткування міського населення на півдні України в 1870–1917 рр. та їх важливість щодо модернізації міського простору. Податки та збори займали важливе місце в бюджетній політиці кожного муніципалітету і були одними з найголовніших джерел наповнення кошторисів разом із підприємницькою діяльністю самоврядних одиниць. Завдяки підприємницькій та податковій політиці міського самоврядування південноукраїнські бюджети мали більші темпи зростання бюджетів ніж в інших регіонах України та Росії.