Parasitophauna of common bream (Abramis brama) from the Dnipro-Bug estuary area

Abstract

The paper provides data from special researches within the Dnipro-Bug estuary area, the one of the most productive water areas in Ukraine. Our investigation was focused on the determination and study of the seasonal dynamics of common bream (Abramis brama L.) parasitophauna. The result of our researches makes possible to trace the timing of helminths infestation, as well as the timing of releasing. We calculated the prevalence of invermination (percentage of fishes in which helminths species were detected), intensity of invermination (minimum and maximum number of helminths specimens per infested fish), index number (average number of helminths species per infested fish). Of the total number of studied fishes, 95.7% were infested by helminths. A total of 30 species of helminths were identified, which belong to 4 classes: Trematoda, Monodenoidea, Cestoidea, Nematoda. It is established that the parasitophauna of common bream directly depends on the nature and type of the reservoir, its ecological conditions. Each typical water area, in our case, has its own specific parasitophauna, which depends on the hydrological regime and the presence or absence of final and intermediate hosts, i.e. the individual combination of abiotic and biotic factors. The most shared males and females of common bream infected with digenetic trematodes (Trematoda), the total defeat of which was 75.1%. Of these, 43.5% fish specimens were infected with marita trematodes, and 62.7% – metacercaria. Monogenetic suckers were found in 80.6% specimens of common bream, tapeworms (Cestoda) in 82.0%, and nematodes (Nematoda) in 8.8% specimens of common bream. Studies have shown a fairly high degree of common bream infestation with helminths. This fact, obviously, should be used like the additional reason for a decrease in the number of common bream populations from the Dnipro-Bug estuary area and, accordingly, a decrease in the catch volumes from one of the main industrial objects.

В статті наводяться дані спеціальних досліджень, проведених нами в межах Дніпровсько-Бузької гирлової області, яка є одною із найбільш продуктивних акваторій України. Головний акцент у цих дослідженнях був зосереджений на визначенні на вивчення сезонної динаміки гельмінтофауни ляща, у результаті чого вдалося простежити за термінами зараження ляща гельмінтами, а також визначити терміни звільнення риб від паразитів. Ми розрахували поширеність інфекції (відсоток особин-господарів, у яких були виявлені види паразитів), інтенсивність зараження (мінімальна та максимальна кількість зразків паразита на одну інфіковану особину), індекс чисельності (середня кількість екземплярів паразитичних видів на одну досліджувану особину господаря). Із загальної кількості досліджених риб виявились 95,7% ураженими. Всього було виявлено 30 видів гельмінтів, які відносяться до 4 класів: Trematoda, Monodenoidea, Cestoidea, Nematoda. Встановлено, що паразитофауна ляща безпосередньо залежить від характеру і типу водойми, її екологічних умов. Кожному типові акваторії, у нашому випадку, відповідає своя специфічна паразитофауна, що залежить від гідрологічного режиму і від наявності або відсутності остаточних та проміжних хазяїв, тобто від індивідуальної комбінації абіотичних і біотичних факторів. Найчастіше зустрічалися самці і самиці ляща, заражені дигенетичними трематодами, загальне ураження якими склало 75,1%. З них у 43,5% риб знайдено маріти трематоди, у 62,7% – метацеркарії. Моногенетичні присисні знайдені у 80,6% особин ляща, стьожкові гельмінти – у 82,0%, нематоди – у 8,8% лящів. Дослідження виявили досить високий ступінь зараженості стада ляща гельмінтопаразитами. Цей факт, очевидно, може бути додатковою причиною зменшення чисельності стада ляща в межах гирлової гідроекосистеми і, відповідно, падіння об’ємів вилову одного з основних промислових об’єктів.