Аналіз поширення карантинних комах у Херсонській області

Abstract

Карантинні шкідливі організми несприятливо впливають на продовольчу безпеку внаслідок втрат сільськогосподарської продукції та погіршення її якості, порушують функціонування та стабільність природних екосистем. Враховуючи прикордонне розташування Херсонської області, значні обсяги експорту й імпорту продукції, сприятливі екологічні умови для розвитку багатьох інвазійних видів, можна зробити висновок про ризик занесення та необхідність постійного фітосанітарного контролю карантинних організмів. Дослідження проведено з метою аналізу поширення карантинних комах у 2016–2021 рр. у Херсонській області за даними Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Завдання дослідження включали аналіз видового складу карантинних комах, заселених ними площ, у тому числі в розрізі суб’єктів господарювання, кількості карантинних зон, а також виконання статистичної обробки результатів із використанням варіаційного методу. Серед карантинних комах списку А-1 у Херсонській області виявлено тютюнову білокрилку Bemisia tabaci Gen. Серед обмежено поширених видів списку А-2 зареєстровано західного квіткового трипса Frankliniella occidentalis Perg., американського білого метелика Hyphantria cunea Drury, картопляну міль Phthorimaea operculella Zell. та південноамериканську томатну міль Tuta absoluta Meyr. Станом на 01.01.2021 р. площі поширення вищезазначених шкідників в області становили відповідно 0,15; 0,36; 2304,8; 340,3; 153,4 га. За результатами варіаційного аналізу встановлено, що в 2016–2021 рр. у Херсонській області площі, заселені американським білим метеликом та картопляною міллю, змінювались у середньому ступені, коефіцієнт варіації становив 13,0 та 15,8 %, відповідно. Площі, на яких в області запроваджено карантинний режим у зв’язку з поширенням інших досліджуваних шкідників, суттєво коливалися за роками. Контроль карантинних комах вимагає наявності інформації про сучасний стан їхнього поширення, аналіз потенційних шляхів проникнення та сприятливих територій для їхнього закріплення з урахуванням гідротермічних і трофічних умов, а також систематичного фітосанітарного моніторингу з метою раннього виявлення цих комах.