УПРАВЛІНСЬКІ АСПЕКТИ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИХ НАСЛІДКІВ ВОДНО-ЕРОЗІЙНОЇ ДЕСТРУКЦІЇ ҐРУНТІВ В ЗОНІ СТЕПУ УКРАЇНИ

Abstract

Із використанням ГІС-технологій створено просторові растрові моделі розподілу значень факторів впливу на потенційну небезпеку ерозії ґрунтів, здійснено оцінювання ерозійної небезпеки із застосуванням модифікованої моделі RUSLE (Revised Universal Soil Loss Equation), розраховано потенціал щорічних ґрунтових втрат з ріллі та представлено просторову градацію ерозійного порушення адміністративно-територіальних одиниць в зоні Степу України. Виділено близько 32,7% орних земель, які мають підвищену ерозійну небезпеку. Близько 48 адміністративно-те риторіальних одиниць мають питому площу менше 5% ерозійно порушених земель і характери зуються стійким типом агроландшафтів до водно-ерозійних процесів. Більшу кількість адміні стративно-територіальних одиниць із високим ерозійно-акумулятивним потенціалом, частка площі становить 15% і більше, розміщено в західній і південно-західній частинах зони Степу України, питома площа ерозійно небезпечних земель в окремих адміністративно-територіальних одиницях сягає 32%. За останні роки проектування та виконання робіт з охорони земель значно скоротилися. Консервації земель відбуваються переважно природним шляхом. Слід відмітити, що стаття 27 Закону України «Про охорону земель» передбачає економічне стимулювання заходів щодо охорони та використання земель і підвищення родючості ґрунтів, але порядок цього проведення відсутній. Тому одержані результати дають можливість визначити управлінські аспекти еколого-економічних наслідків водно-ерозійної деструкції ґрунтів та необхідність просторово дискретно-розподільчого впровадження адаптивно-ландшафтного протиерозійного проектування з елементами ґрунтозахисного землеробства