dc.description.abstract |
Обґрунтовано особливості формування якості насіння сортів сої різних груп стиглості
залежно від обробітку біопрепаратами в умовах зрошення півдня України. Найвищу врожайність та вміст протеїну показав середньостиглий сорт Святогор за обробки препаратом Хелафіт комбі (5,73 т/га насіння та 41,2 % протеїну).
Встановлено стійку залежність між врожайністю, вмістом жиру і протеїну в насінні
сої. Так, чим вища урожайність, тим більший вміст протеїну в насінні сої досліджуваних
сортів і менший процент жиру.
Максимальна кількість протеїну накопичена рослинами в насінні середньостиглих сортів Даная (38,5–41,1 %) та Святогор (39,1–41,2 %). Вміст протеїну в насінні сої, що
залежить від тривалості вегетаційного періоду сорту, змінювався в нашому дослідженні
на контрольному варіанті від 37,2 % (у скоростиглого сорту Діона) до 39,1 % (у середньостиглого сорту Святогор).
Абсолютні показники вмісту протеїну в насінні значною мірою залежали від сорту
й обробітку біопрепаратом Хелафіт комбі. Цей біопрепарат сприяв підвищенню вмісту
протеїну в насінні всіх груп стиглості порівняно з необробленими ділянками від 5,2 %
(у скоростиглого сорту Монарх) до 6,7 % (у середньостиглого сорту Даная). Встановлено, що біопрепарат Біо-гель істотно не впливав на якісні показники зерна сої.
Найвищий вміст жиру відмічений у насінні сорту Монарх, коливаючись у межах
18,4–21,2 % залежно від елементів технології вирощування.
Діапазон зміни вмісту жиру в насінні сої залежно від проведення обробітку препаратами і добору сортів свідчить про значний потенціал сої щодо накопичення жиру
в насінні та можливість зростання валових зборів із площі посіву.
Встановлено сильний позитивний зв’язок між вмістом сирого протеїну та урожайністю насіння сої сортів Діона (r = 0,842); Монарх (r = 0,884); Аратта (r = 0,887); Софія
(r = 0,958); Даная (r = 0,882); Святогор (r = 0,811).
Визначено, що в середньостиглого сорту Святогор максимальний вихід протеїну з гектара (2361 кг) спостерігається за обробки рослин препаратом Хелафіт комбі, а максимальний вихід жиру з гектара (1154 кг/га) – за обробки препаратом Біо-гель. |
ru |