Abstract:
Мета: полягає в визначені особливостей формування командної
згуртованості в ігрових видах спорту. Матеріал і методи: використовувались наступні
методи дослідження: психолого-педагогічне анкетування рівня згуртованості та
конфліктності в колективі (методики Л. Столяренка, К. Томаса, Сішара тощо); методи
математичної обробки отриманих результатів. У дослідженні прийняли участь 4 жіночі
команди, а саме: гандбольна «Дніпрянка», баскетбольна «Таврійські зірки», футбольна
«Южанка» та волейбольна команда «Едалеїда» Херсонської області. Вік дівчат 13-14 років.
Результати: порівняння рівня командної згуртованості юних спортсменок в різних ігрових
видах спорту довело, що індекс групової згуртованості суттєво більший у юних
гандболісток та баскетболісток; подібна тенденція спостерігається і при порівняння
даних оцінювання ціннісно-орієнтовної єдності колективу. Психологічний клімат в усіх
командах практично однаковий; вирішення конфліктної ситуації у гандболісток
відбувається за рахунок співпраці, а в інших командах − компромісу; в усіх спортивних
командах існує домінування діяльнісної та ціннісної сфери над емоційною. Висновки:
Результати визначення взаємозв’язку між показниками змагальної діяльності та рівнем
командної згуртованості довели, що існує тісний взаємозв’язок (r = 0,825) між успіхом
сумісної діяльності та показниками змагальної результативності, між ціннісно орієнтованою єдністю колективу, рівнем групової згуртованості та рівнем спортивної
майстерності − r = 0,852 та r = 0,420 відповідно. Також встановлено, що з зростанням
спортивних результатів конфліктні ситуації вирішуються за рахунок співпраці (r =0,777).
Перспектива подальших досліджень має бути пов’язана із впливом авторитету тренера на
командну згуртованість і єдність юних спортсменок.
