Abstract:
Мета: визначити вплив інтегральних вправ на фізичну підготовленість
спортсменів, що займаються айкідо. Матеріал і методи. у дослідженні брали участь юні
спортсмени 11-13 років спортивно-юнацького клубу при херсонській обласній федерації з
айкідо. Секційні заняття з юними спортсменами відбувалися тричі на тиждень протягом
2017-2018 років. Загальна фізична підготовленість борців досліджувалася за наступними
тестами: стрибок у довжину з місця, човниковий біг 4х5 м, згинання та розгинання рук в
упорі лежачи, нахил тулуба вперед з положення сидячи. Щодо оцінки спеціальної фізичної
підготовленості юних айкідістів були застосовані наступні тести: мае-укемі 20 перекатів
(спеціальна координаційна підготовленість), шомен учі правою та лівою рукою (швидкість
та сила верхнього плечового поясу), сувари ваза мае шико на 10 м (спеціальна витривалість
та сила нижніх кінцівок). Для ефективного проведення аналізу отриманих результатів всі
показники тестування заносились до протоколів, після чого проводилась статистично-математична обробка. Порівняння проводилося по кожному окремому руховому тесту.
Отримані результати оброблялись на персональному комп’ютері. При проведенні
порівняльного аналізу, для визначення ступеня достовірності розходжень між середніми
показниками груп, нами використовувався критерій Стьюдента. Результати: по
завершенню дослідження за всіма тестами за рахунок використання інтегральних вправ та
інтегральної підготовки відбулись позитивні зрушення в показниках тестових випробувань
від 4 до 40 %. Встановлено, що розходження між показниками чотирьох тестів (два з
загальної фізичної підготовленості та два зі спеціальної фізичної підготовленості)
виявилися достовірними (р-0,05). Висновки. експериментально встановлено, що
покращення в показниках фізичної підготовленості спортсменів-айкідістів стало
можливим завдяки використанню в тренувальній роботі, з групами початкової підготовки,
інтегральних вправ
