Репозиторий Dspace

Ефективність біодеструкторів у сучасних агротехнологіях

Показать сокращенную информацию

dc.contributor.author Сидякіна, О. В.
dc.date.accessioned 2021-09-05T11:02:12Z
dc.date.available 2021-09-05T11:02:12Z
dc.date.issued 2021
dc.identifier.citation Сидякіна О. В. Ефективність біодеструкторів у сучасних агротехнологіях. Таврійський науковий вісник. Сільськогосподарські науки. 2021. Вип. 119. С. 123–129. ru
dc.identifier.uri http://hdl.handle.net/123456789/6826
dc.description.abstract Основним джерелом органічних речовин ґрунту слугують стерня, солома, стебла зернових, технічних та інших сільськогосподарських культур, а в садівництві – опале листя. Засоби хімізації, які застосовують у сучасних агротехнологіях, пригнічують діяльність корисної мікрофлори, погіршують родючість ґрунтів та уповільнюють розкладення рослинних решток, на яких зберігаються фітопатогенні гриби й бактерії, що здатні проникати в рослини й уражати їх різноманітними хворобами. Синергізм мікроорганізмів, ферментів-деструкторів і біологічно активних речовин, що входять до складу біодеструкторів, сприяє прискореному розкладенню рослинних решток. Біодеструктор «Екостерн» у лабораторних умовах ННЦ «Інститут землеробства НААН» більше, ніж удвічі, збільшував целюлозоруйнівну активність ґрунту й забезпечив високу ефективність за обробки ним стебел кукурудзи. При цьому не спостерігали посилення викиду в атмосферу вуглекислого газу, що може мати місце під час мінералізації органічних речовин. Високу ефективність цього біодеструктора доведено й у садових агроценозах, зокрема в системі захисту черешні від кокомікозу. Обробка стерні злакових культур біодеструктором «Філазоніт МЦ» покращувала мікробіологічну активність темно-сірого опідзоленого ґрунту, а в композиції з мінеральними добривами підвищувала вміст у ґрунті рухомих елементів живлення та сприяла формуванню максимальної врожайності бульб картоплі столової. На чорноземі типовому найвищі показники біологічної активності ґрунту, потенційної активності нітрифікації, максимальну чисельність амоніфікаторів, бактерій, що засвоюють мінеральний азот, та азотфіксаторів у прикореневій системі рослин забезпечила суміш біодеструкторів «Вермистим-Д» і «П-3» у співвідношенні 5 : 1. Обробка стерні ячменю ярого та гороху «Біодеструктором стерні» сприяла збільшенню в чорноземі південному загальної кількості бактерій, грибів целюлозоруйнівної дії та азотфіксаторів. При цьому спостерігали нейтралізацію реакції середовища й підвищення вмісту в ґрунті рухомих елементів живлення. Оптимізація поживного режиму забезпечила збільшення врожайності зерна пшениці озимої на 0,45–0,67 т/га залежно від попередника. Високу ефективність «Біодеструктора стерні» в композиції з аміачною селітрою визначено й на дерново-карбонатному ґрунті за вирощування льону олійного. ru
dc.publisher Херсонський державний аграрно-економічний університет ru
dc.subject біодеструктор ru
dc.subject biodestructor ru
dc.subject рослинні рештки ru
dc.subject plant remains ru
dc.subject бактерії ru
dc.subject bacteria ru
dc.subject гриби ru
dc.subject fungi ru
dc.subject елементи живлення ru
dc.subject nutrients ru
dc.subject біологічна активність ґрунту ru
dc.subject biological activity of soil ru
dc.subject урожайність ru
dc.subject yield ru
dc.title Ефективність біодеструкторів у сучасних агротехнологіях ru
dc.title.alternative Efficiency of biodestructors in modern agrotechnologies ru
dc.type Article ru


Файлы в этом документе

Данный элемент включен в следующие коллекции

Показать сокращенную информацию

Поиск в DSpace


Просмотр

Моя учетная запись