Abstract:
Соняшник – головна олійна культура в Україні, яка відіграє велике народногосподарське значення та серед усіх олійних культур забезпечує найбільший умовний вихід олії з гектара посіву. Підвищення продуктивності соняшнику є актуальним завданням сучасного землеробства України, розв’язати яке можливо за використання в системі живлення рослин комплексних мікродобрив. Нині обсяги внесення органічних добрив є надзвичайно
низькими, а саме вони є джерелом поповнення ґрунту мікроелементами, що доводить велике значення мікродобрив у технологіях вирощування сільськогосподарських культур, зокрема соняшнику. Оптимальне забезпечення рослин мікроелементами чинить стимулюючий ефект, прискорює ріст і розвиток рослин, запобігає ураженню хворобами, підвищує стійкість рослин до несприятливих чинників зовнішнього середовища. Найбільш необхідними для рослин соняшнику є такі мікроелементи, як бор (B), молібден (Mo), манган (Mn), мідь (Cu) і цинк (Zn). Бор бере участь у процесах запилення, запліднення, регулювання білкового та вуглеводного обмінів речовин у рослині; молібден – у формуванні кореневої системи та в процесах азотного обміну. Встановлено високу ефективність сумісного застосування бору й молібдену, що забезпечує синергічну дію мікроелементів у процесах живлення рослин соняшнику. Манган відповідає за оптимальне співвідношення надземної маси й кореневої системи рослин. За його дефіциту розвиток кореневої системи уповільнюється, а надземна маса інтенсивно наростає, головно завдяки витягуванню стебла у висоту. Стебло водночас стає ламким, а рослини легко уражуються інфекційними хворобами. Мідь активізує окисно-відновні процеси в рослинах, зокрема посилює процеси фотосинтезу, сприяє утворенню хлорофілу, покращує вуглеводний та азотний обміни, підвищує стійкість рослин до грибкових і бактеріальних хвороб. Цинк відповідає за формування кореневої системи, синтез хлорофілу та вітамінів у рослинах, підвищує захисну здатність рослин до температурних стресів, покращує плодоношення. Мідь, цинк і бор нівелюють негативну дію надмірних норм азотних добрив, які здебільшого знижують олійність насіння соняшнику. Встановлено важливу роль сумісного застосування мікроелементів, коли проявляються синергізм і посилення каталітичних властивостей. Оптимальне забезпечення рослин композиціями мікроелементів дає змогу цілеспрямовано регулювати процеси росту й розвитку рослин і підвищувати їхню продуктивність. Найбільш ефективним способом застосування мікродобрив є проведення позакореневих підживлень посівів у періоди формування 3–4 і 8–10 листків.