Динаміка видового складу та використання мисливської копитної фауни Херсонської області

Abstract

Стаття присвячена питанням визначення динаміки чисельності, видового складу та добування копитних мисливських тварин в Україні та Херсонській області. Актуальність цих досліджень пов’язана із роллю мисливства в забезпеченні охорони біологічного різноманіття тваринного світу, загрози якому набули глобального масштабу. Доведено, що розвиток галузі мисливства та мисливського господарства за умов встановлення правил ведення полювання, охорони дикої фауни зберігає біологічне різноманіття тваринного світу, призводить до значного збільшення чисельності тварин, дозволяє отримувати високі щорічні доходи. Правильно організоване добування тварин як один з видів вилучення виступає важливим фактором регуляції чисельності та структури популяцій найбільш цінних мисливських тварин – копитних, які в Україні представлені 8 видами. загальне поголів’я яких у 2018 році складало 217,1 тис. особин. Найбільшу питому чисельність мали козуля (74,21%), кабан дикий (13,96%) та олень благородний (5,80%). Вилучення (добування) зубра та лося не проводилось взагалі, найвищі показники були відмічені для муфлона європейського, кабана дикого та оленя плямистого (7,14 - 12,50%). В середньому за рік було вилучено 5,99% тварин, найбільше – в Вінницькій, Полтавській, Чернівецькій, Рівненській, Черкаській та Волинській областях (7,44 – 9,71%). В південних областях мисливські ресурси копитних тварин використовувалися малоефективно – величина показників вилучення (добування) коливалася в межах 0,00 – 4,17%. Херсонська область традиційно відрізняється невеликою кількістю копитних мисливських тварин, її коливання за досліджений період (2015 – 2019 роки) становили 2,2 – 3,1 тис. особин. В цілому було втрачено близько 28,4% копитної мисливської фауни області, найбільш постраждали такі види як олень плямистий (повністю вийшов), кабан дикий (-50,25%), козуля європейська (-27,54%) та муфлон європейський (-16,45%). Єдиний вид копитних мисливських тварин, що мав позитивну динаміку - лань європейська (+19,93%). Таке різке падіння чисельності копитних мисливських тварин відбулося на фоні негативної динаміки добування копитних мисливських тварин в області з 70 до 8 особин. Більшість видів копитних мисливських тварин взагалі не добувалися, добування лані європейської знизилося на 90,00%, а кабана дикого – на 84,78%. Протягом дослідженого періоду не було відмічено жодного випадку повного використання затвердженого ліміту добування та виданих ліцензій.