Abstract:
Найважливішим компонентом наукового теоретико-методологічного осмислення інноваційних процесів є класифікація інновацій. Будь-яку класифікацію можна розглядати як процедуру, яка супроводжує пізнавальну діяльність з метою встановлення порядку, визначення структури, систематизації конкретних нововведень. Класифікація в цьому випадку передбачає диференціацію елементів системи за різними ознаками з урахуванням подібностей, відмінностей і взаємозв'язків. Разом з тим класифікацію інновацій можна розглядати і як результат дослідницької діяльності, що свідчить про рівень розвитку знання в сфері інноватики, прийомів і способів пізнавальної діяльності, а також про існуючі «прогалини» в осмисленні інноваційної практики. Таким чином, класифікація виступає, з одного боку, підсумком, а з іншого – однією з цілей пізнання, що стимулює подальшу пізнавальну активність і розвиток знання. Класифікація інновацій дозволяє не тільки орієнтуватися в різноманітті інноваційних явищ, а й визначати місце конкретних нововведень в соціальній життєдіяльності; встановлювати взаємозв'язки і взаємозалежності між різними інноваціями; репрезентувати змістовну специфіку конкретних інновацій; здійснювати інноваційну діагностику, прогнозування та консультування.
