Abstract:
У статті наведені результати аналізу комплексу базис-них фенологічних (дата настання основних фенологічних фаз і тривалість міжфазних періодів, загального періоду вегетації) та формування найбільш принципових біо-метричних показників (висота рослин, довжина міжвуз-лів, площа, товщина та форма листкових пластинок, їх пігментна наповненість, параметри асиміляційного апа-рату та диференціація кореневої системи культури за ґрунтовим профілем) за традиційної та органічної тех-нології вирощування. Мету було реалізовано шляхом закладання двохфакторного польового досліду, в якому фактор А (гібрид соняшнику) був представлений двома варіантами: PR64F66 F1 і Tunсa F1, фактор В (техноло-гія вирощування) п’ятьма варіантами: традиційна (інтен-сивна) – контроль та чотирма модифікаціями органічної технології. Спосіб закладання досліду – розщепленими ділянками, повторність досліду – чотириразова, всі спо-стереження та дослідження проводилися на двох несу-міжних повтореннях згідно загальноприйнятих методик. Встановлено, що органічна технологія, порівняно із інтенсивною, сприяла пролонгації тривалості основних фаз росту і розвитку і міжфазних періодів (від цвітіння до наливу насіння) на 4-5 діб за одночасного скорочення тривалості стартових етапів онтогенезу (сходи-форму-вання кошика). Також зменшувався показник середньої висоти рослин за одночасного збільшення їх облистяно-сті, лінійних розмірів і площі листкової пластинки, її тов-щини та пігментного наповнення, скорочується довжина міжвузлів і збільшується індекс облистяності агрофіто-ценозу. Органічна технологія сприяла більш активному розвиткові кореневої системи соняшника і диференціа-ції її активної маси за ґрунтовим профілем. Організація захисту культури від бур’янів за допомогою агротехнічних заходів не зменшила показник виживання рослин соняш-ника: кількість рослин, що загинули на одиниці посівної площі за вегетацію, була на рівні аналогічного контроль-ного показника за інтенсивної технології вирощування.
