The peculiarities of English feuilleton reproduction

Abstract

The article describes the specificity of the reproduction of the English-language feuilleton. Using a thesaurus method of analysis it has been found that the term “feuilleton” is fixed in both Ukrainian and English dictionaries. Moreover, the etymology of this concept, its dual meaning, the spread of the feuilleton around the world have been clarified. It has been stated that there are several equivalents of the term “feuilleton” in English-speaking culture: “humorous / satirical essay”, “personal history”, “talk of the town” and “funny story”. It has been determined that the feuilleton can now be found on the pages of satirical magazines in Great Britain, the United States and Ukraine. In the English-language press there is a “hybrid genre of feuilleton”, the so-called “feuilleton article”, which resembles a newspaper article, but lacks an artistic imagery. The main criteria for distinguishing the feuilleton as a genre, which are described in scientific circles, is the ratio of artistic and publicistic principles, the scale of generalizations, method and nature of evaluation, format. The artistic feature of the feuilleton is realized in using figurative means from the arsenal of fiction, and satire, directly, serves as a differential genre feature of the feuilleton. As for the composition the feuilleton is characterized by the fact that it almost always contrasts the stylized, fictional statement as ironic, humorous, invented by the newspaper and information and journalistic as authentic and true. Among the lexical and grammatical transformations which the translator uses while translating the English feuilleton, the following are singled out: tracing, transliteration, contextual substitution, concretization, antonymous translation and grammatical substitution. The material of the analysis was M. Kington’s feuilletons and satirical news posted on special sites of modern media space. It can be stated that while reproducing the English-language feuilletons in the Ukrainian language it is necessary to take into account the differences between the structural and lexical differences of the two languages – Ukrainian and English.

У статті описано специфіку відтворення англійськомовного фейлетону. Застосовуючи тезаурусний метод аналізу, було з’ясовано, що термін «фейлетон» розглядається і в українськомовних, і в англійськомовних словниках. Мало того, було уточнено етимологію цього поняття, його двоїсте значення, розповсюдження фейлетону по світові. Було встановлено, що в англійськомовній культурі існує декілька відповідників терміну «фейлетон», а саме: «гумористичний» або «сатиричний есей», «особиста історія», «міська розмова» й «кумедна історія». Було визначено, що наразі фейлетон можна знайти на шпальтах сатиричних журналів Великобританії, США й України. В англійськомовній пресі існує «гібридний жанр фейлетону», тобто так звана «фейлетонна стаття», яка нагадує газетну статтю, проте їй бракує художньої образності. Основними критеріями виокремлення фейлетону як жанру, які описані в наукових колах, постає співвідношення художнього й публіцистичного начал, масштаб узагальнень, спосіб і характер оцінки, формат. Художність фейлетону реалізується у використанні образних засобів з арсеналу художньої літератури, а сатиричність безпосередньо слугує диференційною жанровою ознакою фейлетону. З боку композиції фейлетон характеризується тим, що в ньому майже завжди протиставляється виклад стилізований, художньо-белетристичний як іронічне, жартівливе, придумане газетноінформаційному й публіцистичному як правдивому й істинному. Серед лексико-граматичних трансформацій, які перекладач використовує під час перекладання англійськомовного фейлетону, виокремлено: калькування, транслітерацію, контекстуальну заміну, конкретизацію, антонімічний переклад і граматичну заміну. Матеріалом аналізу слугували фейлетони М. Кінгтона й сатиричні новини, які розміщені на спеціальних сайтах сучасного медіапростору. Було з’ясовано, що під час відтворення англійськомовних фейлетонів українською мовою треба зважати на розбіжності між структурно-лексичними відмінностями двох мов – української та англійської.