Репозиторий Dspace

Основні методологічні підходи оцінки відтворювальних якостей свиноматок

Показать сокращенную информацию

dc.contributor.author Панкєєв, С.П.
dc.contributor.author Пелих, Н.Л.
dc.contributor.author Коваленко, В.П.
dc.date.accessioned 2021-03-31T08:10:35Z
dc.date.available 2021-03-31T08:10:35Z
dc.date.issued 2007-11-15
dc.identifier.citation Коваленко В.П., Пелих Н.Л., Панкєєв С.П. Основні методологічні підходи оцінки відтворювальних якостей свиноматок. НАУКА І МЕТОДИКА. 2007. ru
dc.identifier.uri http://hdl.handle.net/123456789/5946
dc.description.abstract На сучасному етапі селекційних робіт в свинарстві важливого значення набуває розробка критеріїв оцінки, прогнозування відтворювальних здатностей свиноматок. Це зумовлено тим, що вони визначають обсяги вирощування і відгодівлі тварин, показники виробництва продукції на голову родинного стада. Відомо, що відтворювальні здатності свиней мають низькі показники успадкованості (0,05…0,15), тому прямий відбір з ними не завжди ефективний. Останнім часом у свинарстві значна увага приділяється визначенню біологічних лімітів, які забезпечують високі відтворні якості активної частини популяції. Як вказує Ф.Орозко [1], перевищення цих лімітів (за продуктивними) якостями веде до встановлення негативної кореляції з заплідненістю виходом молодняка, його збереженістю. У цьому аспекті доцільно вивчити співвідношення маси поросят на час народження до маси свиноматок, та як цей показник в повній мірі характеризує їх репродуктивний потенціал. Поряд з цим доцільно встановити зв'язок маси гнізда з великоплідністю і наступним ростом і розвитком тварин. Співвідношення маси гнізда при народженні до маси маток в певній мірі визначає напруженість ембріогенезу, а також скоростиглість приплоду. Тому цей показник доцільно розглянути як новий критерій оцінки відтворювальних здатностей свиноматок. 1. Проведеними дослідженнями розроблені прийоми підвищення відтворювальних здатностей свиней великої білої породи при використанні відбору за співвідношенням маси поросят до маси маток, індексом вирівняності гнізд та індексом життєздатності. 2. Залежно від індексу співвідношення маси поросят під час опоросу до маси матки найбільша багатоплідність зафіксована у класі М+ (13,5 голів, Р0,05). У цьому класі була вищою молочність (64,9 кг), середня маса гнізда на час відлучення (192,6 кг) та найбільший КПВЯ (142,4 бали). Залежно від індексу життєздатності найкращими відтворювальними здатностями характеризувались свиноматки класу М+: у них була більшою багатоплідність (13,6 голів), молочність (79,4 кг), середня маса гнізда на час відлучення (206,2 кг, Р0,01), збереженість приплоду та КПВЯ (156,2 бали). ru
dc.language.iso other ru
dc.subject методологічні підходи ru
dc.subject показники відбору ru
dc.subject жива маса ru
dc.subject вирівняність гнізд ru
dc.subject співвідношення живої маси поросят і свиноматок ru
dc.subject відтворювальні якості ru
dc.subject успадковуваність ru
dc.subject біологічні ліміти ru
dc.subject репродуктивний потенціал ru
dc.subject великоплідність ru
dc.subject напруженість ембріогенезу ru
dc.subject скоростиглість приплоду ru
dc.subject активна частина популяції ru
dc.subject нові критерії відбору ru
dc.subject Кафедра технології виробництва продукції тваринництва
dc.title Основні методологічні підходи оцінки відтворювальних якостей свиноматок ru
dc.type Article ru


Файлы в этом документе

Данный элемент включен в следующие коллекции

Показать сокращенную информацию

Поиск в DSpace


Просмотр

Моя учетная запись