DSpace Repository

Площа асиміляційної поверхні листків та урожайність гібридів кукурудзи різних груп ФАО залежно від способів зрошення в умовах Південного Степу України

Show simple item record

dc.contributor.author Іванів, М. О.
dc.contributor.author Ivaniv, M. O.
dc.contributor.author Репілевський, Д. Е.
dc.contributor.author Repilevsky, D. E.
dc.date.accessioned 2021-03-26T12:01:32Z
dc.date.available 2021-03-26T12:01:32Z
dc.date.issued 2021-03
dc.identifier.citation Іванів М. О., Репілевський Д. Е. Площа асиміляційної поверхні листків та урожайність гібридів кукурудзи різних груп ФАО залежно від способів зрошення в умовах Південного Степу України. Таврійський науковий вісник. Серія: Сільськогосподарські науки. 2021. Вип. 117. С. 64–73 ru
dc.identifier.uri http://hdl.handle.net/123456789/5940
dc.description.abstract У статті наведено вплив способів поливу на площу асиміляційної поверхні та урожайність гібридів кукурудзи різних груп ФАО в умовах Південного Степу України. Дослідження проводилися шляхом постановки двофакторного польового досліду на території агрофірми «Агробізнес» Каховського району Херсонської області. У польових дослідах вивчали такі фактори та їхні варіанти: фактор А – гібриди кукурудзи звичайної: ранньостигла група – ДН Паланок (ФАО 180), ДБ Лада (ФАО 190); середньорання група – ДН Галатея (ФАО 250), ДН Світязь (ФАО 290); середньостигла – Асканія (ФАО 320), ДН Булат (ФАО 350); середньопізня група – ДН Рава (ФАО 430), Приморський (ФАО 430); фактор В – спосіб поливу: контроль, без поливу, краплинне зрошення, дощування, підґрунтове зрошення. Проведені дослідження показали, що максимальну площу листкової поверхні мали гібриди середньостиглої та середньопізньої групи ФАО 300–430 за умов зрошення (44,1–45,7 тис. м2/га). Найбільша площа листків формувалася за краплинного зрошення (44,0 тис. м2/га), дещо меншою вона була за підґрунтового зрошення (43,1 тис. м2/га), ще меншою – за дощування (42,1 тис. м2/га). Визначення найкращого способу поливу є необхідною умовою для створення оптимальних умов росту й розвитку рослин кукурудзи. Найбільш якісним, оперативним і своєчасним в умовах жорсткої посухи було краплинне зрошення. Найбільша урожайність зерна була сформована за краплинного зрошення – у середньому за фактором 13,55 т/га, на підґрунтовому зрошенні урожайність зерна зменшилася до 12,95 т/га, ще меншою вона була на поливі дощуванням – 12,42 т/га. Урожайність зерна гібридів кукурудзи без зрошення мала чіткий тренд до зменшення зі збільшенням групи ФАО гібридів. Найбільшу урожайність зерна на контрольномуваріанті без зрошення сформували гібриди ранньої групи ДН Паланок і ДБ Лада. Найбільш високу урожайність зерна кукурудзи (в межах 15–17 т/га) за умов зрошення забезпечили вітчизняні гібриди інтенсивного типу Приморський, ДН Рава, ДН Булат, Асканія, що підтверджує тезу про необхідність підбору гібридів різних груп ФАО для конкретних умов господарювання, які в подальшому зумовлять високий рівень урожайності зерна. ru
dc.language.iso other ru
dc.publisher Херсонський державний аграрно-економічний університет ru
dc.subject кукурудза ru
dc.subject гібрид ru
dc.subject група ФАО ru
dc.subject зрошення ru
dc.subject спосіб поливу ru
dc.subject площа асиміляційної поверхні ru
dc.subject урожайність ru
dc.subject maize ru
dc.subject hybrid ru
dc.subject FAO group ru
dc.subject irrigation ru
dc.subject irrigation method ru
dc.subject assimilation surface area ru
dc.subject yield ru
dc.subject Кафедра рослинництва та агроінженерії
dc.title Площа асиміляційної поверхні листків та урожайність гібридів кукурудзи різних груп ФАО залежно від способів зрошення в умовах Південного Степу України ru
dc.title.alternative Area of assimilation surface and yield of maize hybrids of different FAO groups depending on irrigation methods in the conditions of the Southern Steppe of Ukraine ru
dc.type Article ru


Files in this item

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record

Search DSpace


Browse

My Account