Показать сокращенную информацию
dc.contributor.author | Іванів, М. О. | |
dc.contributor.author | Ivaniv, M. O. | |
dc.contributor.author | Репілевський, Д. Е. | |
dc.contributor.author | Repilevsky, D. E. | |
dc.date.accessioned | 2021-03-26T12:01:32Z | |
dc.date.available | 2021-03-26T12:01:32Z | |
dc.date.issued | 2021-03 | |
dc.identifier.citation | Іванів М. О., Репілевський Д. Е. Площа асиміляційної поверхні листків та урожайність гібридів кукурудзи різних груп ФАО залежно від способів зрошення в умовах Південного Степу України. Таврійський науковий вісник. Серія: Сільськогосподарські науки. 2021. Вип. 117. С. 64–73 | ru |
dc.identifier.uri | http://hdl.handle.net/123456789/5940 | |
dc.description.abstract | У статті наведено вплив способів поливу на площу асиміляційної поверхні та урожайність гібридів кукурудзи різних груп ФАО в умовах Південного Степу України. Дослідження проводилися шляхом постановки двофакторного польового досліду на території агрофірми «Агробізнес» Каховського району Херсонської області. У польових дослідах вивчали такі фактори та їхні варіанти: фактор А – гібриди кукурудзи звичайної: ранньостигла група – ДН Паланок (ФАО 180), ДБ Лада (ФАО 190); середньорання група – ДН Галатея (ФАО 250), ДН Світязь (ФАО 290); середньостигла – Асканія (ФАО 320), ДН Булат (ФАО 350); середньопізня група – ДН Рава (ФАО 430), Приморський (ФАО 430); фактор В – спосіб поливу: контроль, без поливу, краплинне зрошення, дощування, підґрунтове зрошення. Проведені дослідження показали, що максимальну площу листкової поверхні мали гібриди середньостиглої та середньопізньої групи ФАО 300–430 за умов зрошення (44,1–45,7 тис. м2/га). Найбільша площа листків формувалася за краплинного зрошення (44,0 тис. м2/га), дещо меншою вона була за підґрунтового зрошення (43,1 тис. м2/га), ще меншою – за дощування (42,1 тис. м2/га). Визначення найкращого способу поливу є необхідною умовою для створення оптимальних умов росту й розвитку рослин кукурудзи. Найбільш якісним, оперативним і своєчасним в умовах жорсткої посухи було краплинне зрошення. Найбільша урожайність зерна була сформована за краплинного зрошення – у середньому за фактором 13,55 т/га, на підґрунтовому зрошенні урожайність зерна зменшилася до 12,95 т/га, ще меншою вона була на поливі дощуванням – 12,42 т/га. Урожайність зерна гібридів кукурудзи без зрошення мала чіткий тренд до зменшення зі збільшенням групи ФАО гібридів. Найбільшу урожайність зерна на контрольномуваріанті без зрошення сформували гібриди ранньої групи ДН Паланок і ДБ Лада. Найбільш високу урожайність зерна кукурудзи (в межах 15–17 т/га) за умов зрошення забезпечили вітчизняні гібриди інтенсивного типу Приморський, ДН Рава, ДН Булат, Асканія, що підтверджує тезу про необхідність підбору гібридів різних груп ФАО для конкретних умов господарювання, які в подальшому зумовлять високий рівень урожайності зерна. | ru |
dc.language.iso | other | ru |
dc.publisher | Херсонський державний аграрно-економічний університет | ru |
dc.subject | кукурудза | ru |
dc.subject | гібрид | ru |
dc.subject | група ФАО | ru |
dc.subject | зрошення | ru |
dc.subject | спосіб поливу | ru |
dc.subject | площа асиміляційної поверхні | ru |
dc.subject | урожайність | ru |
dc.subject | maize | ru |
dc.subject | hybrid | ru |
dc.subject | FAO group | ru |
dc.subject | irrigation | ru |
dc.subject | irrigation method | ru |
dc.subject | assimilation surface area | ru |
dc.subject | yield | ru |
dc.subject | Кафедра рослинництва та агроінженерії | |
dc.title | Площа асиміляційної поверхні листків та урожайність гібридів кукурудзи різних груп ФАО залежно від способів зрошення в умовах Південного Степу України | ru |
dc.title.alternative | Area of assimilation surface and yield of maize hybrids of different FAO groups depending on irrigation methods in the conditions of the Southern Steppe of Ukraine | ru |
dc.type | Article | ru |