Abstract:
Статтю присвячено науковим аспектам землекористування урболандшафтами, які визначають напрями формування сприятливого середовища проживання людей та ефективного використання природних ресурсів, забезпечення розвитку внутрішніх функціонально-планувальних зв'язків міст. Визначено, що вирішення цієї важливою проблеми, яка групує навколо себе соціальну, економічну та екологічну складові територіального розвитку міста, можливо на основі балансу між необхідним економічним ростом та збереженням земельних ресурсів. Підкреслено, що сучасний стан містобудівного процесу в Україні потерпає переломний момент внаслідок трансформації землекористування урболандшафтів. Така ситуація потребує змін методів її аналізу, оцінки й прогнозування ефективності землекористування. Зосереджено увагу на перспективних аспектах планування розвитку землекористування міст. Особливої уваги заслуговує зміна моделі територіального управління землекористуванням, поглиблення стратегії трансформації правовідносин на землю. Проаналізовано функції урбанізованного землекористування, визначено їх спрямування на регулювання соціально-еколого-економічної сфери життя.
