Abstract:
Проблема інтенсивного забруднення водних екосистем зливовими та каналізаційними стічними водами в умовах низького рівня забезпеченості водними ресурсами є акуальним завданням для здійснення систематичного контролю допустимого рівня антропогенного навантаження на поверхневі води. Ступінь впливу стічних вод на якість річки Дніпро у зоні дії міста Херсон визначався за показниками навантаження стічних вод (перевищення рівня забруднення відносно ГДК) та за показниками просторового розподілу забруднюючих речовин на відстані 100 м, 300 м, 500 м, 1000 м від місця скиду стічних вод. Комплексна оцінка якості гідроекосистеми Дніпра здійснювалася за індексним методом, згідно якого річкова вода характеризувалася як «надзвичайно брудна» – «брудна». Встановлено залежність рівня впливу стічних вод від сезону року. У літній період за органолептичним, санітарним, санітарно-токсикологічним станом антропогенний вплив на ділянках 100 м, 300 м, 500 м оцінений від «занадто-високого» до «високого». Згідно кількісної оцінки антропогенного впливу на екосистему Дніпра за величиною середньорічного стоку хімічних речовин на відстані 1000 метрів нижче скиду стічних вод спостерігалося збільшення мінералізації на 24 %, хлоридів – 38 %, азоту амонійного – 154 %, нітратів – 20 %, нітритів – 44 %, фосфатів – 31 %, кальцію – 22 %, магнію – 26 %, завислих речовин – 32 %. Рівень небезпеки антропогенного тиску на досліджувану водну екосистему за показником середньої забрудненості стічних вод (ІР=0,27) та за показником впливу забруднених стічних вод на річковий стік (IW =33,6) оцінений як небезпечний. Внаслідок просторово-часового розподілу полютантів виявлені зони забруднення на ділянках 100 м, 300 м, 500 м, 1000 м нижче скиду зливових та каналізаційних стічних вод. Для зменшення антропогенного навантаження на гідроекосистему Дніпра запропоновані методи організованого управління стічними водами та систематичної комплексної оцінки рівня їх негативного впливу.
