Причини та наслідки екологічної деструкції водозбірної території басейну ріки Дніпро

Abstract

Однією з найбільших транскордонних річок Європи є річка Дніпро з площею басейну близько 511 тис. км2 , 57,3 % якого розташовані в межах України і є основним потоком Чорного моря. Басейн Дніпра охоплює понад 48% території України й акумулює близько 80 % її водних ресурсів, які задовольняють продовольчі та питні потреби населення. В результаті активізації господарської діяльності в виробничих сферах економіки сучасний стан водозбірної території характеризується вкрай складною та напруженою екологічною Екологія та сталий розвиток ситуацією, що підтверджується критичним значенням окремих показників. Тривале підсилення евтрофікації водоймищ дніпровського каскаду сприяє збільшенню концентрації біогенних елементів, домінуванню в фітопланктоні синьо-зелених водоростей, зниженню прозорості, зростанню вмісту органічної речовини, значному погіршенню водної екосистеми та зниженню біопродуктивності Дніпра. Питання ізоляції мілководних територій дніпровських водосховищ у минулі роки активно обговорювалося, розроблялися проекти обвалування, місцями споруджувалися дамби, однак проблема відновлення та раціонального використання затоплених ґрунтів донині не вирішена.