Екологічна оцінка впливу урбосистем на якість водних ресурсів

Abstract

Внаслідок інтенсивного розвитку урбанізаційних процесів відбувається забруднення поверхневих та підземних вод ніт-ритним, амонійним азотом, сполуками важких металів, фенолом, нафтопродуктами. Найгірший екологічний стан поверхне-вих вод спостерігається у пониззі Дніпра, Сіверського Дінця, річках Приазов’я, які не відповідають екологічним нормативам за рибогосподарськими та культурно-побутовими критеріями. Встановлено, що основним негативним фактором впливу на якість поверхневих вод є скид забруднених стічних вод з урбанізованих територій, з яких 30% становлять промислові стічні води великих міст, господарсько-побутові – 69%, стічні води сільського господарства – 0,1%. Найбільша кількість забрудне-них стічних вод потрапляє у поверхневі води через централізовану систему водовідведення міст Дніпропетровської (23%), Львівської (7,1%), Запорізької (6,4%), Одеської (3,2%) областей. Перевищення граничнодопустимої концентрації нафтопро-дуктів, фенолів, заліза в десятки разів призвело до антропогенно зумовленої трансформації руслових систем, деструкції річ-кових гідроекосистем та суттєвого зниження їх водогосподарського та рекреаційного значення. Із усього обсягу стічних вод міста Херсона близько 12% надходять без очистки до гідроекосистем пониззя Дніпра. Встановлено перевищення рівня міне-ралізації, сульфатів, хлоридів, амонійного азоту, фосфатів у 2–6 разів.Інтенсивна експлуатація водозабірних свердловин, понаднормативний водовідбір призвів до порушення зони активного водообміну, посиленої міграції забруднюючих речовин з верхніх горизонтів у нижні. Внаслідок цього протягом останніх 5 років спостерігається чітка тенденція погіршення якісних показників питної води у містах України.Згідно з оцінками рівнів забруднення підземних вод встановлено, що для західної та центральної частини міста Херсона рівень забруднення за мінералізацією є високим. Для артезіанських свердловин північної, північно- східної та північно-захід-ної частин Херсона встановлено низький рівень забруднення за мінералізацією та за вмістом токсичних речовин I, II, III кла-сів небезпеки. Виявлено просторово-часову диференціацію вмісту хлоридів, сульфатів, нітратів, жорсткості та мінералізації. Здійснено оцінку впливу водовідбору на стан підземних вод, внаслідок чого зменшення загального видобутку підземних вод призвело до підвищення динамічних їх рівнів та погіршення якості води.