Показать сокращенную информацию
dc.contributor.author | Черемісін, Олександр Вікторович | |
dc.contributor.author | Дубовик, Людмила Петрівна | |
dc.date.accessioned | 2020-11-29T10:00:02Z | |
dc.date.available | 2020-11-29T10:00:02Z | |
dc.date.issued | 2020-10-28 | |
dc.identifier.citation | Черемісін О. В., Дубовик Л. П. ВНЕСОК ІНОЗЕМНИХ КОЛОНІСТІВ В АРХІТЕКТУРНИЙ ТА КУЛЬТУРНИЙ ПРОСТІР МІСТ ПІВДНЯ УКРАЇНИ НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX СТ. // Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Історичні науки. Т.31. № 3. 2020. С. 99-104. | ru |
dc.identifier.uri | http://hdl.handle.net/123456789/4758 | |
dc.description.abstract | Стаття присвячена ролі іноземних колоністів в організації архітектурного та культурного міського простору на Півдні України наприкінці XVIII – в першій половині XIX ст. Як відомо, після інкорпорації регіону до складу Російської імперії в кінці XVIII ст. попередні запорозькі та кримськотатарські військово-фортифікаційні поселення стали базою для більшості міст Півдня України. Вони достатньо швидкими темпами були перетворені на перлини російської держави, а центральна влада постійно наголошувала на тому, що це тільки її заслуга. Тому перейшла від військового командування до цивільного управління, що завершило формування міст та отримання ними самоврядної громадськості. Загалом, міста Півдня України постали як суміш військової доктрини фортифікаційного мистецтва, античних найменувань, ідей епохи Просвітництва та західноєвропейських теорій містобудування (архітектори були запрошені із країн Західної Європи), що виявилось у відсутності в архітектурній забудові нових міст не тільки українських, але, власне, й російських традицій. Із метою утримання території в кожному місті розміщувались війська, зосереджені у фортецях, де формувались військові та торговельні флоти. В основу містобудування цього часу лягли регулярне планування, сполучення міської забудови із природними елементами, ансамблевість центральних площ, на яких розміщувались офіційні установи. Для архітектурного обличчя міських центрів характерна симетрична композиція ансамблів з однаковим ритмом фасадів адміністративних приміщень. Використання типових проєктних і «зразкових» фасадів жилих будинків забезпечило формування єдиного стилю забудови прямолінійних або круглих площ. Деякі з них характеризувались великим простором із невисокою забудовою. У південноукраїнських містах поширився тип багатоповерхового галерейного будинку, котрий відповідав місцевим кліматичним умовам. У висновках зазначається, що вищезазначені здобутки не були надбанням лише російської влади, запрошені інженери та архітектори із Західної Європи зробили набагато більше в організації архітектурного та культурного простору міст Півдня України | ru |
dc.language.iso | other | ru |
dc.publisher | Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Історичні науки | ru |
dc.subject | Південь України, міське самоврядування, архітектура, культура, іноземні колоністи, містобудування. | ru |
dc.subject | Кафедра професійної освіти | ru |
dc.title | ВНЕСОК ІНОЗЕМНИХ КОЛОНІСТІВ В АРХІТЕКТУРНИЙ ТА КУЛЬТУРНИЙ ПРОСТІР МІСТ ПІВДНЯ УКРАЇНИ НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX СТ. | ru |
dc.type | Article | ru |