ПРОДУКТИВНІ ОЗНАКИ СВИНЕЙ ЗАРУБІЖНОГО ГЕНОФОНДУ ЗАЛЕЖНО ВІД РІЗНИХ ЕКСТЕР’ЄРНИХ ТИПІВ

Abstract

У статті проаналізовано доцільність використання індексної селекції для підвищення відтворювальних якостей свиноматок, яка базується на відборі за живою масою після опоросу та характеризується визначенням основних промірів тілобудови – довжини тулуба, обхвату грудей за лопатками та довжини стегна, що повинні оцінюватися на 5–10 день після опоросу свиноматок. Важливе значення для відтворювальних якостей свиноматок має зв’язок із такими селекційними індексами, які залежать від екстер’єрних особливостей і визначають подальші продуктивні типи та майбутні відгодівельні та м’ясні якості свиней – співвід- ношення живої маси свиноматок до добутку довжини тулуба й обхвату грудей за лопатками; співвідношення довжини тулуба до обхвату грудей за лопатками індекс широко-вузькотілості); співвідношення живої маси свиноматок до довжини стегна. Нові індекси тілобудови – індекс співвідношення живої маси свиноматок до добутку довжини тулуба до обхвату грудей за лопатками, індексу співвідношення довжини тулуба до обхвату грудей за лопатками (індекс широко-вузькотілості), індекс співвідношення живої маси до довжини стегна – визначали за методикою доктора с.-г. наук, професора, член-кореспондента УААН В.П. Коваленка. Розроблені прийоми підвищення від- творювальних якостей свиней зарубіжних генотипів і встановлені продуктивні ознаки залежно від різних екстер’єрних типів, із використанням основних промірів тілобудови: свиноматки генотипу ВБА х Л відносно індексу співвідношення живої маси після опоросу до добутку довжини тулуба на обхват грудей за лопатками мали найбільшу багатоплідність (10,9 голів), молочність (58,5 кг) і середню масу гнізда на час відлучення у віці 60 діб (115,7 кг), а також високу збереженість гнізда (87,1%). Залежно від індексу співвідно- шення живої маси свиноматок до довжини стегна встановлена більша долю впливу: за багатоплідністю (30,3%; Fкр – 7,38), за молочністю (79,8%; Fкр – 4,18). За великоплідні- стю та за середньою масою однієї голови на час відлучення отримані середні показники частки впливу – (20,0–14,5%) відповідно.