Показати скорочений опис матеріалу
dc.contributor.author | Сидякіна, О. В. | |
dc.contributor.author | Дворецький, В. Ф. | |
dc.date.accessioned | 2020-10-12T19:08:39Z | |
dc.date.available | 2020-10-12T19:08:39Z | |
dc.date.issued | 2020-07 | |
dc.identifier.citation | Сидякіна О. В., Дворецький В. Ф. Продуктивність пшениці озимої залежно від фонів живлення в умовах Західного Полісся. Наукові горизонти. 2020. № 07 (92). С. 45–52. | ru |
dc.identifier.uri | http://hdl.handle.net/123456789/4512 | |
dc.description.abstract | Наведені результати впливу органо-мінерального удобрення та проведення по його фону позакореневих підживлень комплексними добривами на врожайність, біохімічні та фізичні показники якості зерна пшениці озимої сорту Артеміда. Експериментальні дослідження проводили на осушуваному дерново-підзолистому ґрунті впродовж 2016–2018 рр. в умовах дослідного господарства «Перше Травня» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту картоплярства НААН України. Дослідження показали, що основне внесення мінеральних добрив у нормі N60Р60К60, заробка сидерату та внесення 10 т/га гною забезпечили збільшення врожайності зерна на 1,45 т/га, соломи – на 1,16 т/га. Значно вищу врожайність визначено у варіантах проведення по даному фону позакореневих підживлень комплексними добривами. За рахунок останніх додатково сформовано 0,62–0,96 т/га зерна та 0,50–0,77 т/га соломи. Максимальну у досліді врожайність зерна і соломи забезпечило проведення підживлень посівів пшениці озимої органо-мінеральним добривом Органік Д2–M. З покращенням фону живлення вміст білка у зерні пшениці озимої збільшився на 0,2–0,3 %, сирої клейковини – на 0,4–0,6 %. Суттєвої різниці між варіантами удобрення за даними показниками якості виявлено не було. Проте її спостерігали за умовним виходом білка і сирої клейковини з гектару посіву пшениці озимої. За рахунок більш високої сформованої врожайності значну перевагу у даному випадку мали варіанти з проведенням позакореневих підживлень комплексними добривами, і особливо органомінеральним комплексом Органік Д2–M. Оптимізація фону живлення сприяла збільшенню маси 1000 зерен з 38 г у контролі без добрив до 42–45 г за їх внесення. Проведення позакореневих підживлень комплексними добривами на даному фізичному показникові якості не позначилось, а використання вітамінного комплексу БФ–3 взагалі призвело до його зменшення порівняно з основним внесенням мінеральних та органічних добрив. Натура зерна, вирощеного на удобрених ділянках досліду, на 1,7–3,0 % перевищила даний показник у контролі без внесення добрив. Найменшу дію за натурною масою визначено за проведення позакореневих підживлень вітамінним комплексом БФ–3. Суттєвої різниці між іншими варіантами удобрення не спостерігали. | ru |
dc.publisher | Наукові горизонти | ru |
dc.subject | пшениця озима | ru |
dc.subject | winter wheat | ru |
dc.subject | комплексні добрива | ru |
dc.subject | complex fertilizers | ru |
dc.subject | врожайність зерна і соломи | ru |
dc.subject | grain and straw yield | ru |
dc.subject | білок | ru |
dc.subject | protein | ru |
dc.subject | сира клейковина | ru |
dc.subject | raw gluten | ru |
dc.subject | умовний вихід білка і сирої клейковини | ru |
dc.subject | conditional yield of protein and raw gluten | ru |
dc.subject | маса 1000 зерен | ru |
dc.subject | weight of 1000 grains | ru |
dc.subject | натура зерна | ru |
dc.subject | grain nature | ru |
dc.subject | Кафедра землеробства | ru |
dc.title | Продуктивність пшениці озимої залежно від фонів живлення в умовах Західного Полісся | ru |
dc.type | Article | ru |