Abstract:
Забруднення річок, озер, морів і океанів набуває загрозливого характеру
і багатьох районах перевищує їх здатність до самоочищення. У результаті зменшуються ресурси прісної води. Вже нині в багатьох країнах та південних районах
України спостерігається її нестача. Незадовільне водозабезпечення населення часто є наслідком істотного погіршення якості води, зумовленого антропогенним
забрудненням патогенними мікроорганізмами та різними ксенобіотиками господарсько-побутового й техногенного походження.
При дослідженні екологічного стану водного середовища Білого озера, яке
знаходиться в Херсонській області, за даними лабораторії Білозерської районної
СЕС, було встановлено, що за останні 10 років якість води частково погіршилась
за багатьма екологічними показниками та критеріями оцінювання. За період 2015–
2017 рр. значних змін у якості води не спостерігалось, але була слабка тенденція
до погіршення на окремих ділянках від чистих до слабко забруднених.
При проведені досліджень з’ясувалось, що досліджувані ділянки Білого
озера зазнали негативного екологічного впливу від господарської діяльності населення, а саме: застаріла система водовідведення (стічні води поверх люків течуть
до озера), ведення сільського господарства поблизу водойми (стоки агрохімікатів
зі схилів потрапляють у водойму), випалювання плавнів для мисливської діяльності, випасання ВРХ та низка інших негативних факторів.
Якість води за видовим складом макрофітів відноситься до α-мезосапробної зони забруднення, ІІ–ІІІ класу, тобто її якість коливається від показників добра
до задовільна
