Удосконалення механізму організації природокористування на території басейну Дніпра

Abstract

Доведено першочерговість обрання принципів раціонального природокористування, що активізує пошук шляхів оптимізації використання природних ресурсів та розробку дієвих механізмів їх відтворення. Встановлено посилення антропогенно-обумовленої деградація земельних та водних ресурсів транскордонного річкового басейну Дніпра, що виступає ключовим фактором формування та організації політичного, економічного та соціального життя суспільства. Визначено, що раціональне природокористування, основане на концептуальній моделі еколого-раціональної експлуатації території транскордонного басейну. Розроблена методологія комплексної оцінки, аналізу та прогнозування екологічного стану водозбірної території та оптимізації землекористування в басейнах річок, яка містить шість логічно-послідовних блоків організації досліджень, які забезпечують системне використання взаємодоповнюючих загальних, адаптованих і авторських методик. Окрім оптимізації використання природних ресурсів має бути забезпечено підтримку механізмів їх відтворення шляхом пошуку оптимальних сценаріїв природокористування, що забезпечить ефективний розвитку територій та оздоровлення екосистеми р. Дніпро. Запропоновано принципи діяльності міждержавної басейнової ради р. Дніпро та механізм природоохоронної організації території транскордонного басейну на основі удосконаленої методології та авторських методик із застосуванням ГІС і ДЗЗ-технологій. Встановлено, що результатом дослідження є формування єдиної системи параметрів контролю поточного стан всього басейну Дніпра з обов’язковим визначенням ризиків порушень екологічних параметрів басейнових ландшафтних структур та визначенням їх наслідків. Визначено, що організація водозбірної території р. Дніпро потребує переведення у науково-правову площину природокористування із необхідною розробкою відповідних грунто- та водоохоронних заходів. Встановлено актуальність планування водозбірних басейнів на засадах балансу екологічної стійкості агроландшафтів і інтенсивністю сільськогосподарського виробництва з метою максимізації прибутків. Система управління оздоровлення річки Дніпро має ґрунтуватися на комплексному просторово-часовому аналізу екологічного стану її басейну та засадах басейнового принципу управління.