Однією з причин, які зумовлюють необхідність уточнення існуючих, а в багатьох випадках і формування нових наукових підходів до організації водокористування та розвитку зрошення земель в Україні це – глобальні зміни клімату та постійно зростаючих дефіцит придатних для використання водних ресурсів. Зміни клімату спричиняють погіршення якості поверхневих вод та обмеження їх придатності за агрономічними критеріями. Визначено, що за період експлуатації Каховського водосховища спостерігається тенденція до збільшення мінералізації поверхневих вод з 0,30 г/дм3 (1938 рр., р. Дніпро до заповнення чаші водосховища) до 0,43 г/дм3 (2018 р., Каховське водосховище). За цей самий період відбувається збільшення середньої температури повітря за вегетаційний період з 15,9°С (1938 р.) до 20,5°С (2018 р.). Визначена залежність між температурою повітря за вегетаційний період та мінералізацією поверхневих вод. Збільшення температури повітря на 1,0°С призводить до підвищення мінералізації поверхневих вод на 0,03 г/дм3, що підтверджено логарифмічним рівнянням. Визначено, що за період експлуатації Каховського водосховища спостерігається тенденція до збільшення лужності (рН) поверхневих вод з 7,6 (1960 р.) до 8,05 (2018 р.). У результаті підвищення температури і посилення сонячної активності зростає фотосинтезуюча діяльність фітопланктону і вищої водної рослинності. У зарегульованих магістральних каналах лужність води підвищена (величина рН досягає 8,3–8,5). Це обумовлено слабкою течією води та застійними явищами. В результаті підвищення температури і посилення сонячної активності зростає фотосинтезуюча діяльність фітопланктону і вищої водної рослинності. При досягненні лужності води критичних меж, потрібно виконувати заходи по її хімічної меліорації. При величині рН більше 8,2–8,3 у воді з’являється карбонатна сода (СО3²-), зміст якої при рН 8,5–8,6 досягає критичних меж для зрошувальних вод – 0,24–0,30 мг-екв/дм3. Такі несприятливі для поливів сільськогосподарських культур характеристики має вода Каховського водосховища протягом найінтенсивнішого водозабору в магістральні канали – з квітня по липень включно. Зрошувальна вода Каховського водосховища відноситься до II класу – «об-
межено придатна» по лужності і повинна використовуватися при обов’язковому
здійсненні комплексу заходів щодо попередження деградації зрошуваних грунтів.
One of the reasons for the need to refine the existing, and in many cases the formation of, new scientific approaches to the organization of water use and land irrigation in Ukraine is the global climate change and the ever-growing shortage of suitable water resources. Climate change causes deterioration of surface water quality and limits its suitability for agronomic criteria. It is determined that during the period of operation of the Kakhovka
reservoir there is a tendency to increase the mineralization of surface water from
0,30 g/dm3 (1938 year, the Dnieper River to the filling of the reservoir bowl) to 0,43 g/dm3 (2018 year, the Kakhovka reservoir). During the same period, the average air temperature for the growing season increased from 15.9°C (1938 year) to 20,5°C (2018 year). The dependence between the air temperature during the growing season and the mineralization of surface water has been determined. Increasing the air temperature by 1,0°C leads to an increase in surface water mineralization by 0,03 g/dm3, which is confirmed by the logarithmic equation. It is determined that during the period of operation of the Kakhovka reservoir there is a tendency to increase the alkalinity (pH) of surface water from 7,6 (1960 year) to 8,05 (2018 year). As a result of increasing the temperature and increasing solar activity, photosynthetic activity of phytoplankton and higher aquatic vegetation increases. In regulated trunk channels, the alkalinity of water is increased
(pH reaches 8,3–8,5). This is due to weak water flow and stagnation. As a result of increasing the temperature and increasing solar activity, photosynthetic activity of phytoplankton and higher aquatic vegetation increases. When reaching the alkalinity of water of critical limits, it is necessary to take measures for its chemical reclamation. At pH greater than 8,2–8,3 carbonate baking soda (CO3²-) appears in water, the content of which at pH 8,5–8,6 reaches critical limits for irrigation water – 0,24–0,30 mg-eq/dm3. Such unfavorable for irrigation of crops characteristics has water of the Kakhovka reservoir during the most intensive water intake into the main channels – from April to July inclusive. The irrigation water of the Kakhovka reservoir belongs to the class II – "limited
suitable" in alkalinity and should be used in the obligatory implementation of a set of measures to prevent the degradation of irrigated soils.