Аквапоніка – розумне поєднання рибництва та рослинництва в контексті екологічної безпеки

Abstract

Побудова інноваційних аквапонічних модульних блоків одночасного вирощування цінних видів риб та рослинницької продукції дозволяють зменшити викиди закису азоту та метану від сільськогосподарських процесів; адаптувати технологічні процеси на непридатних та малопридатних територіях; збільшити рівень використання відновлюваних джерел енергії та мінімального споживання викопного палива на технологічні процеси, трансформував їх на живлення від сонячних батарей дає змогу миттєво реагувати на глобальні зміни клімату. Використання аквапонічних ферм дозволить зменшити потреби води для вирощування риби з 250000 до 1,5 м3/рік, потреби енергії з 2400 кВт до 300 кВт, викиди вуглекислого газу менше 5 мг/л. На даний час найбільші джерела викидів в сільському господарстві вуглекислого газу, а це понад 5,3 млрд.т. у світі, на кишкову ферментацію тварин – 40, гній, який залишається на пасовищах – 16, синтетичні мінеральні добрива – 13, рис-сирець – 10, зберігання та використання навозу – 7%. Тобто, майже дві третини загальних викидів складає на ферментацію тварин, добрива (розклад органічних та мінеральних речовин) та обробіток ґрунту. Тому, створення інноваційних систем, які здатні зменшити акумуляцію вуглекислого газу є прерогативою розвитку усіх складових сільського господарства. Унікальне поєднання галузі рослинництва і аквакультури є інноваційним напрямом розвитку в України. При роботі аквапонічної системи створюються позитивні екологічно-економічні умови, а саме відбувається: суттєве зменшення площі посівів для отримання врожаю; економія природних та енергетичних ресурсів; отримання екологічно чистої продукції; збільшення продуктивності праці на 1 м2 використовуваної площі; отримання стабільних та якісних врожаїв свіжої продукції; цілорічне функціонування системи; відсутність отрутохімікатів; збільшення зайнятості населення тощо.