Фінансовий механізм та інструменти забезпечення стійкого розвитку аграрних підприємств

Abstract

В статті розглянуто фундаментальні аспекти формування фінансового механізму та інструменти забезпечення стійкого розвитку аграрних підприємств України. Метою дослідження є обґрунтування теоретичних та методичних засад фінансового механізму стійкого розвитку в контексті активізації їх ефективного функціонування. Використано комплексний методологічний підхід щодо ефективного фінансування господарської діяльності суб’єктів в підприємницькому середовищі на засадах адекватних методів безперервної генерації власних, позикових та залучених фінансових ресурсів. Виокремлено багатогранність складових фінансового механізму з позиції функціонування підсистем фінансового забезпечення та фінансового регулювання, враховуючи фінансові інструменти та індикатори ефективного використання фінансових ресурсів в модельній конструкції процесів і явищ сучасного розвитку аграрних підприємств. Побудовано структуру фінансового механізму стійкого розвитку аграрних підприємств, яка забезпечена фінансовими методами та важелями впливу на процес фінансування потреб виробничого процесу з метою досягнення очікуваних результатів, ефективного і своєчасного реагування на поточні зміни в господарській діяльності у межах напряму стратегічного розвитку, враховуючи умови фінансового забезпечення. Визначено елементи фінансового механізму та цільова функція оптимального фінансування стійкого розвитку аграрних підприємств. Доведено, що бюджетні обмеження в обсягах фінансування без державної підтримки спеціального режиму ПДВ мають менше значення, ніж вибір альтернативних можливостей за критерієм найбільшого рівня рентабельності, враховуючи спеціальний режим ПДВ. Визначено ідеальні умови фінансового механізму стійкого розвитку аграрних підприємств, які реалізуються через дію фінансового потенціалу, що генерує параметри «виходу» фінансових ресурсів із внутрішнього середовища, забезпечуючи технологічний процес виробництва, організацію праці й управління; параметри «входу» – потребу в фінансових ресурсах з метою реалізації внутрішніх процесів.