Abstract:
Роль інноваційної моделі розвитку у світовій економіці є вагомою,
що підтверджується результатами наукових досліджень вітчизняних
та зарубіжних вчених. Міжнародний досвіт свідчить, що ключовим
чинником стимулювання інноваційної діяльності є її фінансування. На
сьогодні лідерами фінансової підтримки економіки серед країн-членів
СОТ є США, ЄС та Японія [1]. Натомість, у практиці фінансування
вітчизняної науки відчутний дефіцит прямого бюджетного
фінансування [2]: державні витрати на інноваційні проекти в
розвинутих країнах становлять 2,18-3,7% ВВП, що значно нижче за
вітчизняні обсяги; державне фінансування одного вітчизняного
вченого на рік становить 10 тис. дол., а у Європейському Союзі 50-55
тис. дол..; в Україні інвестиції бізнесу у розвиток науки становлять
35% їх бюджету, а у розвинутих країнах 70%
