СВІТОГЛЯДНО-ФОРМУЮЧІ ОРІЄНТИРИ ФІЛОСОФІЇ ПРИРОДИ В ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИЦІ НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ АГРАРНИКІВ

Abstract

У статті окреслюються світоглядно-формуючі орієнтири філософії природи у закладах вищої освіти. Пропо- нується ціннісно-нормативна модель формування особистості, що охоплює: знання про здоров’я (індивідуальне, по- пуляційне, глобальне); знання про космічний світ (еволюційно-екологічні процеси та зв’язки, психофізичні можливості особистості); знання про соціоприродні валентності: можливості й резерви (устрій, сім’я, традиції, мова тощо). Виділяються для вивчення такі розділи філософського знання про природу: філософія природи (натурфілософія, пантеїзм, панпсихізм); антропокосмізм (філософська антропологія, космізм, ноосферизм, філософія гармонії та всеєдності); філософський енергетизм (енергія, енергетична взаємодія людини й природи, людини й іншої людини, механізм енергообміну). Передбачається соціально-педагогічний результат вивчення філософських знань про природу в системі вищої освіти – формування нового, практичного, планетарно-космічного, світогляду особистості. Стверджується, що світоглядно-формуючі орієнтири філософії природи в аграрних закладах вищої освіти складають основу концепції формування світогляду сучасної особистості. Механізм функціонування світоглядноформуючої місії філософії вимагає: цілісного методично-методологічного підходу, прагматистської спрямованості навчання й виховання, відбору філософських знань як інструментарію, піднесення рівня духовності особистості, розвитку мислення та світобачення планетарно-космічного типу відповідно до загальнолюдських завдань. Пропонується світоглядні орієнтири філософії природи розглядати в аспекті становлення моральної свідомості осо- бистості, оскільки філософське знання про природу допомагає людині розуміти своє місце у світі та суспільстві