Вплив оптимізації живлення на продуктивність ярих олійних культур на чорноземі південному в зоні степу України під впливом біопрепаратів

Abstract

Представлено матеріали досліджень, проведених на чорноземі південному з ярими олійними культурами впродовж 2014–2018 рр., з порівняльною характеристикою їх щодо врожаю та основних показників якості насіння. Наведено рівні врожайності насіння ярих олійних культур, які вирощують в умовах Південного Степу України – соняшнику, льону олійного та поки що маловідомого рижію ярого. Для всіх культур умови живлення оптимізували на засадах ресурсозбереження. Досягали цього через застосування сучасних біопрепаратів та рістрегулюючих речовин по фону внесення помірних доз мінеральних добрив. Встановлено, що менш поширені олійні культури доцільно висівати в умовах посушливого Південного Степу України як альтернативу соняшнику, який більшою мірою виснажує та висушує ґрунт внаслідок своїх біологічних особливостей. Зокрема, для льону олійного та рижію характерною ознакою є відносна невибагливість до умов вирощування, вони посухостійкі й спроможні ефективно використовувати вологу і значно менше виносять елементів живлення на формування врожаю порівняно зі соняшником. Водночас зазначені олійні культури формують високу якість насіння, особливо за вмістом жиру та його жирно-кислотним складом. Олії льону і рижію належать до високоякісних, мають широкий спектр використання, у тому числі і в медицині. Встановлено, що використання сучасних рістрегулюючих препаратів для обробки насіння чи посіву ярих олійних культур істотно збільшує їхній урожай. Так, у середньому за три роки досліджень урожайність соняшнику в контрольному варіанті склала 2,52 т/га, а залежно від біопрепарату, його дози й строку проведення позакореневих підживлень зросла до рівня 2,76–3,56 т/га, або від 9,5 % до 41,3 % у найоптимальнішому варіанті живлення. Урожайність насіння льону олійного сорту Водограй за два роки досліджень зростала відповідно з 1,06 т/га до 1,17–1,39 т/га, а сорту Орфей – з 0,99 т/га у контролі до 1,11–1,34 т/га у варіантах із підживленнями. Максимальну врожайність, як визначено дослідженнями, льон олійний сформував за проведення двох підживлень біопрепаратом Нутрівант Плюс олійний нормою по 2 кг/га у фазах ялинки та на початку бутонізації по фону внесення до сівби N30P30K30. Відповідно у зазначеному варіанті живлення зібрано насіння 1,39 т/га (сорт Водограй) та 1,34 т/га (сорт Орфей), що на 31,1 та 35,4 % більше порівняно з контролем. Вкрай важливо, що за оптимізації живлення в насінні льону олійного збільшується вміст жиру та умовний збір (вихід) олії з одиниці площі. Якщо з контрольного варіанта льону олійного сорту Водограй останній показник склав у середньому за 2016–2017 рр. 0,48 т/га, то в найбільш оптимальному варіанті досліду – 0,67 т/га (на 39,6 % більше), а сорту Орфей – відповідно 0,40 та 0,59 т/га (на 47,5 % більше). Аналогічно оптимізація живлення на засадах ресурсозбереження впливає на врожайність та якість насіння рижію ярого. Так, у середньому за три роки у контролі рослини сформували лише 0,4 т/га насіння. За обробки насіння перед сівбою біопрепаратами врожайність його зросла до 0,60–0,65 т/га, а за проведення ще й позакореневих підживлень підвищення врожаю було істотним – до 1,5–1,6 т/га. Насіння рижію ярого характеризується високими показниками його якості, зокрема вмістом олії та жирно-кислотним її складом. Досліджувані ярі олійні культури користуються все більшим попитом, мають високу вартість, зокрема й через якість олії та зростаючу потребу в ній. Обґрунтовано значення оптимізації живлення на засадах ресурсозбереження через використання біопрепаратів у підвищенні врожаю та покращанні основних показників якості досліджуваних ярих олійних культур і передусім вмісту олії та її жирно-кислотного складу.