Особливості формування та перспективи розвитку ринку олійно-жирової продукції

Abstract

У статті розглянуто умови формування та особливості функціонування ринку олійно-жирової продукції, охарактеризовано сучасний стан виробництва олійно-жирової продукції та відмічено високий експортний потенціал галузі, обумовлений зростанням попиту світового ринку. Подальший розвиток ринку олійно-жирової продукції залежить від обсягів виробництва олійних культур та забезпечення переробних підприємств сировиною. За результатами аналізу сучасного стану ринку встановлено, що формування сировинної бази в основному відбувається за рахунок соняшнику, сої та ріпаку, відмічено необґрунтовано низьку частку інших олійних культур. Проаналізовано обсяги виробництва основних олійних культур в Україні, відмічена їх позитивна динаміка та встановлено, що обсяги виробництва олійних культур переважно зумовлені площею посіву та структурою посівних площ. Встановлено що в довгостроковому періоді відбувалося збільшення посівних площ соняшнику, ріпаку озимого, сої та зменшення ріпаку ярого. За останні чотири роки відбувалось зменшення посівних площ сої, та збільшення ріпаку озимого. Аналіз структури посівних площ олійних культур засвідчив домінування соняшника, та формування й розвиток нового сегмента – вирощування та переробки високоолеїнового соняшника. Встановлено, що підвищення урожайності олійних культур є умовою збільшення обсягів виробництва, яке повинно здійснюватися із застосуванням інтенсивних технологій. З’ясовано, що загальна пропозиція олійного насіння на внутрішньому ринку України формується за рахунок власного виробництва, і більша частина урожаю олійних культур експортується як сировина, тому на державному рівні мають створюватися умови для збільшення обсягів внутрішньої переробки. Визначено стратегічні пріоритети ефективного та конкурентоспроможного розвитку ринку олійно-жирової продукції: розширення обсягів та глибини переробки олійних культур, зміна структури сировинної бази шляхом нарощування обсягів виробництва інших олійних культур; збільшення обсягів вирощування високоолеїнового соняшника; розвиток органічного виробництва; вирощування гібридів з високим адаптивним потенціалом за сучасними технологіями; розширення позиції на зовнішніх ринках.