У статті з’ясовуються особливості рецепції мотиву служіння в романі Г. Пагутяк “Слуга з Добромиля” та його неоміфологічної інтерпретації. Схарактеризовано генетично-контактні зв’язки головного персонажа твору української письменниці з героями повісті “Паломництво до країни Сходу” та роману “Гра в бісер” Г. Гессе, визначено їх кореляцію з мотивами мандрів і музики, а також інтертекстуальні співвідношення з біблійними текстами.
