Продуктивність сівозміни залежно від систем основного обробітку ґрунту та добрив в умовах зрошення Півдня України

Abstract

У статті відображено результати дослідження з вивчення впливу основного обробітку ґрунту та удобрення на продуктивність зрошуваних сівозмін. Метою дослідження було встановити вплив основного обробітку ґрунту та удобрення на продуктивність зрошуваних сівозмін в умовах півдня України. Завдання дослідження полягало у встановленні впливу досліджуваних факторів на показники врожайності, виходу кормових і зернових одиниць, а також енергетичну ефективність технологій вирощування сільськогосподарських культур на зрошенні.Польові досліди були проведені згідно методик дослідної справи. Агротехніка вирощування досліджуваних сільськогосподарських культур узрошуваній сівозміні була загальновизнаною для умов півдня України. У дослідженні встановлено закономірності впливу основного обробітку ґрунту на зміну агрофізичних властивостей, поживного режиму і фітосанітарного стану зрошуваних агроекосистем, що сприяло створенню різних умов для ростуі розвитку сільськогосподарських культур таформування врожаю. Доведено, що застосування безполицевого способу основного обробітку ґрунту забезпечує приріст врожайності зерна пшениці озимої в межах 0,1-0,6 т/га. У той же час просапні культури негативно реагують на обробітокґрунту без обертання скиби, що проявилося в зниженні врожайності сої на 0,4-0,5; кукурудзи –на 1,0-1,4; ріпаку ярого – на 0,3-0,7 т/га. Збільшення дози внесення азотного добрива до N97,5P60кг діючої речовини на 1 га посівної площі забезпечило підвищення врожайності всіх культур сівозміни з максимальними показниками продуктивності –124,4 ГДж/га у варіантах полицевої різноглибинної і диференційованої систем основного обробітку ґрунту в сівозміні. Дисперсійним аналізом доведено, що у ячменю озимого й у кукурудзи на зерно максимальний вплив на продуктивність мають азотні добрива, відповідно на 74,9 і 54,9% від загальної питомої ваги формування врожайності цих культур, а різні схеми основного обробітку ґрунту мають силу впливу: на ячмені –21,1%; на кукурудзі –36,1%.