Вплив систем основного обробітку та удобрення на гумусовий стан ґрунту і продуктивність сорго зернового у сівозміні на зрошенні

Abstract

У статті представлено результати дослідження впливу різних доз внесення мінеральних добрив із загортанням листостеблової маси сільськогосподарських культур сівозміни у ґрунт знаряддями із різною конструкцією робочих органів на гумусовий стан, поживний режим ґрунту й продуктивність сорго зернового. Дослідження проводили у стаціонарному досліді відділу зрошуваного землеробства ІЗЗ НААН України впродовж 2016 – 2018 рр. У сівозміні досліджували п’ять систем основного обробітку ґрунту із різними способами і глибиною роз-пушування на фоні трьох органо-мінеральних систем удобрення. Встановлено, що під час вирощуванні сорго зернового в умовах Південного Степу України в зернопросапній сівозміні на зрошенні доцільно застосовувати комбінований обробіток (диференційована-1 система обробітку), який поєднує мілке (12–14 см) дискове розпушування із щілюванням на 38–40 см та використовувати на добриво післяжнивні рештки попередника (пшениці озимої) на фоні внесення мінеральних добрив дозою N90P60, що створює сприятливий поживний режим і формує урожайність зерна, залежно від гідротермічних умов років досліджень, в межах 6,27–8,54 т/га, рівень рентабельності – 210–218 %. Використання на добриво післяжнивних решток (листостеблових і кореневих) сорго зернового (10,27 т/га) у варіанті диференційова-ної-1 системи основного обробітку забезпечило середньорічний розрахунковий приріст гуму-су +1,11 т/га та накопичення у шарі ґрунту 0–40 см N – 49,2 кг/га, P2О5 – 24,6, K2О – 59 кг/га.