Abstract:
У статті аналізується специфіка оригінальної інтерпретації героїчного міфу в романі Г. Пагутяк «Слуга з Добромиля». З’ясовуються особливості реалізації мотивів героїчного дитинства (незвичайного походження, спасіння немовляти від навислої загрози, ініціаційних випробувань) через образ головного персонажа. Характеризується своєрідність утілення в образі Слуги з Добромиля функцій культурного героя, спрямованих на впорядкування світу й боротьбу зі хтонічними силами. Розглядаються ознаки «суперперсональності» міфологічного героя, спроектовані на головного персонажа роману (здатність розумітися з тваринами, керувати природними стихіями, безсмертя). Прослідковуються інтертекстуальні зв’язки образу Слуги з архетипним образом лицаря та властивим героїчному міфу мотивом подорожі.
Висновується, що втілення героїчного начала в образі дхампіра свідчить про неоміфологічну трансформацію архетипу в романі «Слуга з Добромиля», а об’єктом подальших досліджень можуть стати елементи героїчного міфу в інших творах Г. Пагутяк.
