Формування врожаю тритикале ярого залежно від фону живлення та передпосівного оброблення насіння

Abstract

У статті наведено результати досліджень, проведених упродовж 2014–2016 рр. на чорноземі південному в умовах навчально-науково-практичного центру Миколаївського НАУ, що розташоване на півдні Степу України, з тритикале ярим. Основним завданням досліджень було удосконалення живлення рослин тритикале ярого сорту Соловей харківський на засадах ресурсозбереження – по фону основного удобрення N30Р30 застосовували передпосівне оброблення насіння та підживлення рослин в основні фази вегетації сучасними біопрепаратами. Визначено, що лише оброблення насіння перед сівбою дозволяє підвищити врожайність зерна у середньому на 7,6%, а цей захід разом з проведенням позакореневих підживлень (у фази виходу рослин у трубку і колосіння) забезпечує формування практично такого ж її рівня, як і підживлення N30 аміачною селітрою у період виходу рослин у трубку або N30 карбамідом у фазу колосіння по тому ж фону основного удобрення. Встановлено, що підвищення зернової продуктивності тритикале ярого за оптимізації живлення відбувається внаслідок збільшення довжини колосу, кількості у ньому зерен, маси зерна з колосу. Визначено, що окупність одиниці д.р. мінеральних добрив приростом урожаю зерна за сумісного їх використання з біопрепаратами істотно зростає. За внесення N30Р30 до сівби на 1 кг д.р. добрива отримано 11,3 кг приросту зерна без оброблення насіння та 12,3 кг зерна за цього заходу. Проведення підживлення у фазу виходу рослин у трубку N30 забезпечило показники на рівні 15,0 і 16,4 кг зерна; двічі препаратом Д2 – 17,2 та 18,7, а Ескортом-біо – 18,5 і 20,0 кг/кг відповідно. Визначено, що за рахунок біопрепаратів окупність помірної дози добрива в основне внесення до сівби зростає від 2,7 до 7,7 кг зерна залежно від препарату, оброблення насіння та кількості підживлень.