Чинники та стимули розвитку органічного сегменту аграрного виробництва в країнах світу

Abstract

Мета статті – визначити систему чинників, які зумовлюють та стимулюють органічне виробництво в умовах різних країн, що дасть змогу накреслити основні напрями і перспективи розвитку цього сегменту української економіки. Методика дослідження. За допомогою статистичного, компаративного та графічного методів здійснено оцінку стану органічного сільського господарства в Україні та у країнах світу; виявлено чинники, що стимулюють його розвиток. Результати дослідження. Проаналізовано масштаби органічного виробництва у країнах світу, а також основні індикатори (площі, обсяг виробництва, споживання, чисельність операторів, місткість ринку тощо), що показують позитивну динаміку. Досліджено переваги й вигоди органічних практик на макро- та мікрорівнях. Згруповано країни світу за чинниками розвитку аналізованого сегмента економіки та встановлено особливості державної політики щодо органічного виробництва. Важелі підтримки органічного виробництва класифіковано за критерієм їхнього впливу на попит на органічну продукцію або на її пропозицію, або на обидва елементи ринкового механізму. Висвітлено тенденції органічного сільського господарства в Україні. Встановлено, що визначальний стимулівний вплив наразі має підвищення зовнішнього попиту, що зумовлює високу інвестиційну привабливість органічного фермерства. Елементи наукової новизни. Охарактеризовано фактори розвитку органічного виробництва в Україні, доведено, що реалізація конкурентних переваг на світовому ринку органічних продуктів має сполучатися із формуванням внутрішнього ринку і моделі «органічного» споживання, що стимулюватиме екологічно відповідальні практики виробництва й продукуватиме додаткові позитивні ефекти у сфері доходів сільського населення та розвитку сільських територій. Практична значущість. Оцінено стан органічного сегмента аграрного сектору економіки України та перспективи його розвитку з позиції економічних, екологічних та соціальних переваг. Табл.: 1. Рис.: 3. Бібліогр.: 28.