Оцінка втрат біорізноманіття загальногеологічного заказника «Дніпровські пороги» внаслідок підриву греблі Каховської ГЕС

Abstract

У статті наведено результати дослідження щодо оцінки втрат біорізноманіття геологічного заказника загальнодержавного значення «Дніпровські пороги» (заплавна частина острова Хортиця) внаслідок підриву греблі Каховської ГЕС у червні 2023 року. Катастрофічне зниження рівня води в нижньому б’єфі Дніпра призвело до часткового або повного обміління 23 вод-них об’єктів (озер) заказника, що спричинило деградацію унікальних заплавних екосистем та масову загибель гідробіонтів. Загальна площа знищеної донної рослинності становила 85,9 га. Найбільших втрат зазнали водойми північно-західної частини заказника – озера Річище (північна частина), Осокорове, Гвардійське, Черепахове та Безіменне 2. У результаті натурного обстеження із застосуванням методу пробних ділянок та візуального обліку встановлено кількісні показники загибелі пред-ставників флори та фауни. Загальна кількість загиблих водних квіткових рослин (лататтєвих, угруповання водяного горіха плаваючого Trapa natans, рдесники, елодея, кушир) становила 309670 одиниць. Найвищі показники зафіксовано на озері Осо-корове – 211 680 одиниць (середня щільність 21 од./м²) та на озері Гвардійське – 93000 одиниць. Загибель водної папороті (сальвінії плаваючої Salvinia natans) на озері Гвардійське сягнула 29000 одиниць на площі 290 м² (щільність 100 од./м²). Масової загибелі зазнали двостулкові молюски родини Unionidae, загальна кількість яких склала 72260 одиниць, зокрема на озері Осо-корове – 70 000 одиниць (щільність 20 од./м²), на озері Гвардійське – 1500 одиниць, на інших водоймах (оз. Річище, протока 1, оз. Безіменне, оз. Золоте) – від 120 до 300 одиниць. Результати дослідження підтверджують високу вразливість угруповань занурених рослин (лататтєві, водяний горіх, рдесники, сальвінія) і малорухливих донних організмів (двостулкові молюски) до різкого зниження рівня води, що обґрунтовує доцільність їх використання як індикаторних видів при моніторингу посткатастрофічного стану водних екосистем. Отримані кількісні дані є науковою основою для подальшого моніторингу відновлю-вальних процесів у заплаві острова Хортиця та можуть слугувати доказовою базою для фіксації екологічних злочинів, скоєних внаслідок військової агресії Російської Федерації.