Стратегічні напрями модернізації правового механізму державної культурної політики України.

Abstract

У роботі уточнено та сформульовано авторське визначення поняття «правовий механізм державної культурної політики України», яке відмежовується від суміжних понять і відображає комплексну природу цього явища як системи правових засобів і норм у сфері культури. Обґрунтовано цілісний перелік стратегічних напрямів модернізації правового механізму державної культурної політики України – визначено п’ять ключових напрямів, що охоплюють нормативно-правову, соціально-культурну, фінансово-економічну, інституційну та міжнародну площини реформ. На відміну від попередніх досліджень, де акцент робився на окремих аспектах (приміром, лише на фінансуванні чи лише на децентралізації), у даній роботі запропоновано інтегральний підхід до модернізації. Розроблено основу багаторівневої моделі модернізації правового механізму державної культурної політики України (національний-регіональний- місцевий рівні), що дозволяє конкретизувати заходи для кожного рівня управління та забезпечити їх узгодженість. Така модель може слугувати основою для практичного планування тематичних реформ. Застосовано міждисциплінарний методологічний підхід: в дослідженні синтезовано положення теорії державного управління, права, економіки культури та міжнародних відносин, що дало змогу отримати більш глибоке розуміння проблеми та шляхів її вирішення. Практичне значення роботи полягає в тому, що сформульовані стратегічні напрями та рекомендації можуть бути використані органами законодавчої і виконавчої влади при розробці оновленої стратегії державної культурної політики, підготовці проєктів законодавчих актів (нової редакції Закону України «Про культуру», змін до суміжних законів, державних програм). Запропоновані заходи спрямовані на створення сучасного правового підґрунтя для розвитку культурної сфери, що сприятиме культурному піднесенню України, зміцненню її національної ідентичності та інтеграції у світовий культурний простір.