Порівняльна ефективність біологізованої та хімічної системи захисту озимої пшениці від шкідливих організмів в умовах Півдня України

Abstract

У статті представлено результати комплексного дослідження порівняльної ефективності біологізованої та хімічної систем захисту пшениці озимої сорту Обрана від комплексу шкідливих організмів в умовах Південного Степу України. Дослідження проводилися впродовж 2022-2023 рр. у фермерському господарстві «Зоря» Херсонського району на незрошуваних землях. Встановлено видовий склад патогенів: Pyrenophora tritici-repentis (піренофороз),Blumeria graminis f. sp. tritici (борошниста роса), Septoria tritici (септоріоз), Fusarium spp., Helminthosporium sativum (кореневі гнилі), Tilletia caries (тверда сажка). Біологізована система захисту базувалася на застосуванні препарату Фітопсин (д.р. Pseudomonas aureofaciens, титр 2,5×10⁹ КУО/мл) у фази кущення та виходу в трубку по 1,0 л/га. Хімічна система включала двократне застосування фунгіциду Кустодія (азоксистробін 125 г/л + тебуконазол 125 г/л) у нормі 0,8 л/га. На контрольному варіанті ураження піренофорозом досягало 7,2%, борошнистою росою – 8,8%, септоріозом – 9,9%. Біологізований захист забезпечив зниження ураження до 2,7%, 2,2% та 3,8% відповідно, з технічною ефективністю 62,5-75,0%. Хімічний захист показав вищу ефективність – ураження знизилося до 1,3%, 1,6% та 2,6% відповідно, технічна ефективність становила 73,7-82,0%. Детально досліджено механізми дії біопрепаратів: антибіоз через продукування феназин-1-карбонової кислоти, 2,4-діацетилфлороглюцинолу, піролнітрину; індукція системної стійкості рослин через підвищення активності пероксидази на 45-60% та збільшення вмісту фенольних сполук на 30-40%. Системи захисту подовжували інкубаційний період хвороб на 4-7 діб та знижували швидкість їх розвитку в 2,5-4,0 рази – з 485 до 189 та 127 одиниць відповідно. Біологізована система не впливала негативно на корисну ентомофауну та ґрунтову мікрофлору, тоді як хімічний захист знижував чисельність хижих жужелиць на 35-40%, целюлозоруйнівних бактерій на 25-30%. Результати дослідження обґрунтовують диференційований підхід до вибору системи захисту залежно від фітосанітарної ситуації