Структура шкодочинного ентомокомплексу агроценозу картоплі на півдні України в умовах зрошення

Abstract

За результатами досліджень, проведених у ФГ «Кущі» Миколаївської області структура ентомокомплексу фітофагів у насадженнях картоплі характеризувалася значною видовою різноманітністю з домінуванням як спеціалізованих, так і багатоїдних видів, здатних пошкоджувати рослини на різних етапах онтогенезу. Домінуючим видом у фітоценозі був жук колорадський – Leptinotarsa decemlineata (35,5%), що підтверджує його провідну роль у комплексі шкідників картоплі в умовах півдня України на зрошенні. Значну частку в структурі ентомокомплексу також займали совка помідорна (бавовникова) – Spodoptera exigua (15,5%) та дротяник посівний – Agriotes sputator (10%). До групи фітофагів середнього рівня поширеності належали міль картопляна – Phthorimaea operculella (8,6%), попелиця велика картопляна – Macrosiphum euphorbiae (7,5%), попелиця персикова – Myzus persicae (6,5%), що є переносником вірусних хвороб картоплі, а також кліщ павутинний звичайний – Tetranychus urticae (6,5%), розвиток якого активізується за високих температур і низької відносної вологості повітря. Найменшу частку у структурі ентомокомплексу мали жук чорниш – Pedinus femoralis (4,3%), капустянка звичайна – Gryllotalpa gryllotalpa (3,5%) та хрущ лісовий – Melolontha hippocastani (2,1%). Попри відносно невисокі показники чисельності, окремі з цих видів здатні локально формувати осередки підвищеної шкодочинності та суттєво ускладнювати фітосанітарний стан агроценозу.