Abstract:
В статті розглядаються питання зелених насаджень урбанізованих територій України як ключових біотичних компонентів урбанізованих екосистем. Розглядаються окремі інструменти для сталого відновлення українських міст з акцентами на зеленій реконструкції, участі громад та зближенні з програмами Європейського Союзу. Міська рослинність є одним із ключових компонентів «зеленої інфраструктури», що забезпечує широкий спектр екосистемних послуг, які ділять на регулюючі, підтримуючі, культурні та постачальні. В роботі розглядаються питання отримання прямих та непрямих економічних вигід для суспільства від системи зелених насаджень. З’ясовано, що підтримуючи послуги зелених насаджень у містах не забезпечують людину прямими матеріальними вигодами, проте вони є «фундаментом» екологічної рівноваги в урбоекосистемах. Культурні послуги зелених насаджень у містах на відміну від регулюючих чи постачальних послуг, не забезпечують матеріальних благ, проте мають вагоме нематеріальне значення для сучасного суспільства. Постачальні послуги зелених насаджень у містах визначаються як комплекс матеріальних благ, які безпосередньо забезпечуються біотичними компонентами урбанізованих екосистем та можуть мати економічне, соціальне та екологічне значення. Встановлено, що рослини становлять основу для розвитку урбоекологічної економіки та інтегруються в стратегії сталого розвитку, підкреслюючи значення зелених насаджень не лише як естетичного, а й як ресурсного чинника. Сталий розвиток міських територій вимагає інтеграції екологічно орієнтованих методів управління та запровадження «зелених» технологій. Для нашої країни ці процеси мають подвійне значення: з одного боку вони сприяють інтеграції у європейський простір сталого розвитку, а з іншого – стають важливою складовою відновлення міст у повоєнному періоді.
