| dc.contributor.author | Алмашова, Вікторія | |
| dc.date.accessioned | 2025-12-29T18:12:46Z | |
| dc.date.available | 2025-12-29T18:12:46Z | |
| dc.date.issued | 2025-07-15 | |
| dc.identifier.citation | В статті презентовано вектори розвитку української освіти з акцентом та синергію наукового, освітнього та практичного сектору. Презентований матеріал висвітлює алго- ритм комплексних дій на практикоорієнтованість, інтернаціоналізацію закладів вищої освіти аграрного профілю. Проаналізовано окремі практики успішних програм міжнарод- них партнерів за цим спрямуванням. Відмічено, що саме динамічність всіх складових функ- ціонування ЗВО (закладів вищої освіти) є одним із провідних процесів успішного розвитку, вдосконалення реалізації освітніх програм спеціальностей, які забезпечують аграрні ЗВО. З огляду на комплексне дослідження та набутий досвід авторів презентовано концеп- туальні підходи раціонального використання потенціалу ЗВО та врахування регіональ- ного контексту в кореляції з місією та стратегією розвитку. Отримані результати ана- лізу сучасного стану та тенденцій переходу на новий рівень загальної системи освітнього процесу є підгрунттям необхідності адаптації закладів вищої освіти аграрного спряму- вання до моделі синергічного поєднання відкритої науки через дослідження та практичну складову. Обґрунтовано, що освітньо-професійні та освітньо-наукові програми мають підсилювати всі сторони реалізації з акцентом на посиленій комунікації зі стейкголе- драми, представниками бізнес-сектору, міжнародними партнерами. Одним із запро- понованих кейсів посилення позицій закладів вищої освіти Південного регіону України є європейська модель багатовекторності наукових центрів та університетів. Маркерами якої є інноваційність, сталий розвиток, практикоорієнтованість, міждисциплінарність, грантові підтримки. | ru |
| dc.identifier.uri | http://hdl.handle.net/123456789/11656 | |
| dc.description.abstract | В нашій статті розглядаються актуальні питання від- новлення після військової агресії грунтів півдня України, що зазнали часткової деградації від вибухівок та бойових зіткнень. Війна наносить ґрунтам України шкоду, яка матиме довготривалий характер. Велика територія земель буде непри- датною для використання через величезну кількість вирв, тонн металобрухту і сміття, забруднення важкими металами та хімічними речовинами. Забруднений ґрунт можна поступово відновити, висіваючи культури, які мають високий винос забруднювача і бажано значну біомасу. Наприклад, бобові витягу- ють з ґрунту чимало свинцю, кадмію, міді та цинку, їх можна задіювати для фіто- ремедіації ґрунтового середовища, ще й збагачуючи ґрунти азотом після збирання врожаю. Тому нині вкрай нагальним завданням у повоєнний час є відновлення та покращення якісного складу ґрунтів півдня України | ru |
| dc.language.iso | other | ru |
| dc.publisher | Таврійський науковий вісник. Серія: Сільськогосподарські науки / Херсонський державний аграрно-еконо- мічний університет. Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2025 | ru |
| dc.relation.ispartofseries | 142;1 | |
| dc.subject | фіторемедіація, фіторекультивація, гумус, родючість грунтів, горох, бобові культури, азотфіксуючі бактерії, біостимулятори росту, мікроелементи | ru |
| dc.title | ПОВОЄННЕ ВІДНОВЛЕННЯ ПОРУШЕНИХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ ПІВДНЯ УКРАЇНИ З ДОПОМОГОЮ ФІТОРЕМЕДІАЦІЇ | ru |
| dc.type | Other | ru |